Зміни комплексних критеріїв діагностики порушень розвитку, до яких належить аутизм, у новій редакції класифікації Американської Психіатричної асоціації – DSM-5 були знову оновлено.

Діагностування стосується окремих всебічних  порушень розвитку:

• розлади аутизму,
• синдромАспергера,
• розлад дезінтеграційний
• комплексний розлад не діагностований по-іншому

*повинні бути об’єднані в одну діагностичну категорію — розлади аутистичного спектра (РАС).

Автори змін пояснюють це рішення тим, що окремі порушення являють собою скоріше суцільність, що відрізняються інтенсивністю симптомів, ніж повністю окремими симптомами, а поділ на спектр аутизму – крім спектра має більшу точність, ніж поділ на окремі порушення. Автори вказують також, що один з розладів краще показує знання про аутизм і його клінічних проявів.

Запропоновані діагностичні критерії розладів аутистичного спектра визначають  також глибину розладів. Більш адекватна діагностика, яка робить акцент на індивідуальні відмінності між людьми з РАС має спростити планування втручання.

Перші дослідження показують, що зміни в критерії не вплинуть на кількість діагностованих дітей.

Другою істотною зміною в нових критеріях діагностики є поєднання двох, раніше окремо оброблених областей аутистичної  тріади в один. У нових критеріях оцінці підлягають дві області  порушень:

• соціальна комунікація
• обмежені інтереси й повторювана поведінка

Дефіцит у сфері спілкування і соціальної поведінки, згідно з авторами, нерозривно пов’язані один з одним. У свою чергу, затримка розвитку мови не є підставою для розладів аутистичного спектра, і не виникає у всіх людей з РАС, тому має бути визначений радше чинник, що впливає на клінічні симптоми аутизму, ніж як склад для визначення.

Крім того, постановка діагнозу розладу аутистичного спектра вимагала виникнення симптомів  зарівно і у сфері соціальних комунікацій, так і в області поведінки і інтересів, що досі не було обов’язковим, наприклад, у випадку аутизму нетипового. Ця зміна дозволить підвищити стабільність  своєчасного діагнозу та специфічність діагнозу, не впливаючи на чутливість. Також має  полегшити диференціальну діагностику.

Видалені натомість вимоги появи симптомів розвитку до досягнення дитиною 36  місяців життя. Автори пишуть, що РАС -це розлад неврологічний, симптоми якого повинні з’явитися вже в грудному віці й ранньому дитинстві. Симптоми, однак, не можуть бути розпізнані до певного моменту з-за невеликих очікувань від батьків або опікунів в перші роки життя.

Нові критерії діагностики розладів аутистичного спектра відповідно до DSM-5.

Повинні бути виконані A, B, C і D:

А. Цілісні порушення у сфері соціальної комунікації та соціальній взаємодії в різних контекстах, не пов’язані із загальною затримкою розвитку, що проявляються через всі три з наступних:

• Порушення у сфері соціально-емоційні комунікації, починаючи від неправильної ініціалізації соціальних контактів тавідсутності навичок вести двосторонню розмову, обмежений обмін інтересами, взаємних емоцій, ефекти, аж до повної відсутності ініціалізації соціальної взаємодії.
• Порушення в області невербальних комунікацій поведінки, використовуваних під час соціальних взаємодій, починаючи від слабкої інтеграції вербальної комунікації з невербальною, через порушення в роботі зорового контакту ймови тіла або порушення в розумінні та використанні невербального спілкування, аж до повної відсутності емоційної виразності і жестикуляції.
• Аномалії у сфері розвитку та підтримки соціальних відносин, відповідних до етапу розвитку (крім відносин з опікунами), починаючи від труднощів в адаптації поведінки в різних соціальних ситуаціях, труднощі у спільних забавах, уяві і встановленні дружби аж до відсутності видимого інтересу до людей.

В. Обмежені, повторювані зразки поведінки, інтересів чи діяльності, що виявляються, принаймні, двома з наступних:

• Стереотипна або повторювана мова, рухи або використання предметів (наприклад,  рухові, ехолалія, повторюване використання предметів, формулювання плутанини).
• Надмірна прихильність до рутини,  повторюваності  в моделі поведінці вербальної і невербальної, або надмірний опір змінам (як, наприклад, повторні рухи по колу, наполягання  на використанні того ж  маршруту або споживання завжди однакової їжі, повторювані запитання або реагування надмірним стресом на незначні зміни).
• Фіксація на вельми обмежені інтереси, які є ненормальними за своєю інтенсивністю або сильна прихильність до незвичайних предметів або стурбованості ними, надмірно обмежені інтереси.
• Велика реакція або знижена реактивність на сенсорні стимули або надмірний інтерес до сенсорних властивостей йвластивості навколишнього середовища (як, наприклад, видима байдужість до болю/гаряча/холодна, негативна реакція на певні звуки, фактури, надмірне вдихання парів або дотик до предметів, захоплення світлом або предметами що крутяться).

 C. Симптоми повинні спостерігатися в ранньому дитинстві (але можуть бути непомітнідо моменту, коли соціальні очікування почнуть перевищувати обмежені можливості дитини).

 D. Симптоми обмежені або порушують повсякденне функціонування.

Глибина симптомів: