Асоціація міжнародних і всеукраїнських громадських організацій "CHILD.UA"

Програми засновані  на прикладному  аналізі поведінки (АВА )

 

АВА – це науковий підхід, який на постійній основі шукає взаємозв’язок між поведінкою і факторами навколишнього середовища, і експериментальним чином маніпулює даними факторами для того, щоб змінити поведінку.

Даний вид терапії базується на уявленнях про поведінку людини з точки зору біхевіорального напряму в психології. В медицині використовуються і інші види біхевіоральних терапевтичних технік. Наприклад, для лікування компульсивних розладів, тривожних розладів і депресій успішно застосовується когнітивно-біхевіоральна терапія.

Для АВА абсолютно не важливо, як називається та чи інша поведінка – “ехолалія”, “галюцинації”, “симптом аутизму”, або як-небудь  ще.  Головне – це те, що поведінка існує – її можна виміряти (частоту, тривалість, латентність), описати, і визначити, які фактори її викликають і підсилюють. Після цього спробувати змінити ці фактори, і подивитися, як вона змінюється.

 

Антецеденти — термін з прикладного аналізу поведінки (ABA), стимули, які передують поведінці. Контроль антецедентів означає аналіз ситуацій, в яких відбувається та чи інша поведінка, і зміни в навколишньому середовищі або умовах, що призводять до зменшення небажаної  поведінки.

Власне кажучи, маніпулюванням попередніми і наступними середовищними стимулами для модифікації поведінки – саме цим займаються АВА терапевти, використовуючи різні поведінкові стратегії. Вибір таких стратегій залежить, зокрема, від правильно проведеного функціонального аналізу поведінки. Передбачається, що якими б дивними і неадекватними не сприймалися би дії аутистичної дитини, вони в більшості випадків виконують певну функцію (залучення уваги, досягнення бажаного, аутостимуляція або уникнення). Функціональний аналіз поведінки допомагає навчити дитину прийнятним способам досягнення тієї чи іншої мети.

 

Що таке АВА програма, і як вона виглядає? АВА програма – це індивідуальна програма навчання.

АВА програма складається з комплексу вправ для розвитку певних навичок і для корекції тієї чи іншої небажаної поведінки.  Не існує “типових” АВА програм. Для кожної дитини цілі для навчальної програми виділяються на індивідуальній основі, з урахуванням кількості терапевтичних годин, ступеня залучення батьків у навчальний процес і компетентності АВА терапевта, що бере участь у процесі навчання. Найчастіше на практиці АВА терапевт зосереджений  на навчанні дитини новим навичкам, в той час як батьки, включені в процес навчання, продовжують роботу терапевта  і допомагають дитині узагальнити навчені навички, а також є основними посередниками в навчанні навичкам самодопомоги та гігієни, корекції небажаної поведінки і навчання навичкам комунікації.

АВА програма не призначена тільки для навчання на дому. Найважливішим компонентом АВА програми є узагальнення навчених навичок, тому в процесі застосування навчальної програми важливо не обмежувати АВА роботою в одній кімнаті, а застосовувати навчальні заняття в різноманітних місцях та в різноманітних ситуаціях. Більш того, АВА програма може застосовуватися не тільки в індивідуальному форматі, але і в груповому, а також бути основою інклюзивної програми навчання. АВА супроводжує дитину в будь-якому вигляді діяльності, у будь-якому середовищі, в будь-який час і в будь-яких умовах.

Компетенція АВА терапевта. Практика АВА терапевта  не обмежена наявністю ліцензії або профільної освіти. Застосовувати поведінкові методи навчання можуть: батьки дитини, терапевти АВА без профільної освіти (студенти, няні, родичі), терапевти  АВА з профільною освітою, фахівці психолого-педагогічного профілю – корекційні педагоги, дитячі психологи, логопеди, дефектологи, та ін.

Для побудови АВА програми потрібні знання в оцінці рівня навичок дитини.

В АВА для оцінки навичок дитини використовуються два основних тестування – Assessment of Basic Language Skills and Learning “ABLLS-R або Verbal Behavior Assessment and Placement Program “VB-MAPP”. Дані тестування є рівноцінними і валідними інструментами для оцінки навичок . На основі тестування вибираються цілі програми навчання, і будується поведінкова програма.

Терапевт АВА, який вміє проводити тестування ABLLS-R або VB-MAPP може побудувати поведінкову програму – під супервізією досвідченого сертифікованого поведінкового аналітика ВСВА або ВСаВА.Всі подальші професійні дії, пов’язані з внесенням змін у навчальну програму АВА терапевт повинен узгоджувати зі своїм супервізором.

В процесі виконання АВА програми професійні дії терапевта повинні ґрунтуватися на базових принципах Прикладного Аналізу Поведінки (АВА). Терапевт повинен вміти оцінювати власні професійні дії, і ті наслідки, до яких вони можуть призвести.

В процесі виконання АВА програми терапевт повинен правильно використовувати поведінкову методологію:

Метод навчання “Окремі блоки” – Discrete Trial Teaching. Даний метод ґрунтується на інтенсивній практиці окремих реакцій. У процесі застосування даного методу терапевт використовує кілька навчальних блоків (звичайно 5 або більше), повторення яких допомагає закріпити потрібну реакцію. Даний метод включає в себе також надання чітких і конкретних інструкцій, використання підказок (фізична допомога, зображення, жести, і ін), а також заохочень.

Метод “Випадкове навчання” – Incidental Teaching.

Даний метод застосовується в натуральних умовах для дитини, для того, щоб спонукати спонтанну ініціативу і сформувати мовлення та комунікативні навички. У процесі застосування даного методу терапевт АВА організовує оточення таким чином, щоб спонукати мотивацію дитини до отримання тих чи інших стимулів, і як тільки дитина проявляє ініціативу – терапевт вимагає більш складної мовної реакції.

Корекція небажаного поведінки

Терапевт АВА зобов’язаний застосовувати методи корекції небажаної поведінки тільки на основі функціональної оцінки. Функціональна оцінка поведінки – це розуміння причин походження небажаної поведінки та факторів, які впливають на цю поведінку. Терапевт АВА повинен розрізнити яку функцію виконує небажана поведінка, і які способи корекції будуть найбільш ефективними в цьому випадку.

Поведінкові способи корекції розподіляються на два види – “Проактивні” і “Реактивні”. Проактивні методи є превентивними методами корекції, які дозволяють навчити заміщати на альтернативні, соціально прийнятні форми поведінки, в той час, як застосування реактивних методів корекції дозволяє знизити частоту небажаної поведінки в майбутньому (різні форми покарання або гасіння поведінки).