Цей Закон    визначає   правові   та   організаційні   засади забезпечення  громадян   психіатричною   допомогою   виходячи   із пріоритету   прав   і  свобод  людини  і  громадянина,  встановлює обов’язки  органів   виконавчої   влади   та   органів   місцевого самоврядування  з  організації  надання  психіатричної допомоги та

правового і соціального захисту осіб,  які страждають на  психічні розлади,   регламентує   права   та   обов’язки   фахівців,  інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

 

Стаття 7.  Діагностика психічного розладу та лікування особи,  яка страждає на психічний розлад

Діагноз   психічного  розладу  встановлюється  відповідно  до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих

центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування державної  політики  у  сфері  охорони здоров’я для застосування в Україні.  Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді

особи   з   існуючими   в   суспільстві  політичними,  моральними, правовими,  релігійними,  культурними  цінностями або на будь-яких інших   підставах,   безпосередньо  не  пов’язаних  із  станом  її

психічного здоров’я.

Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, дозволені центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, застосовуються лише з

діагностичною   та   лікувальною  метою  відповідно  до  характеру психічних  розладів  і не можуть призначатися для покарання особи, яка страждає на психічний розлад, або в інтересах інших осіб.

Забороняється визначати стан  психічного  здоров’я  особи  та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи,  крім випадків проведення  судово-психіатричної  експертизи посмертно.

Методи діагностики   та  лікування  і  лікарські  засоби,  що становлять підвищений ризик для  здоров’я  особи,  якій  надається психіатрична   допомога,  застосовуються  за  призначенням  і  під контролем   комісії  лікарів-психіатрів:  за  усвідомленою  згодою особи;  щодо  особи  віком  до  14  років (малолітньої особи) – за

згодою  її  батьків  чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, – за згодою її законного представника. { Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Перелік методів  діагностики  та   лікування   і   лікарських засобів,  що  становлять  підвищений  ризик  для  здоров’я  особи, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

 

Стаття 10. Психіатричні заклади, медичні працівники та інші фахівці, які надають психіатричну допомогу

Психіатрична допомога надається психіатричними закладами всіх форм   власності,   а   також  лікарями-психіатрами  за  наявності ліцензії,   отриманої   відповідно   до   законодавства.   Медичні

працівники,  інші  фахівці  для  допуску до роботи з особами,  які страждають на  психічні   розлади,   повинні   пройти   спеціальну підготовку   та   підтвердити   свою   кваліфікацію   в   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Професійна підготовка,    перепідготовка    та     підвищення кваліфікації  медичних  працівників,  інших  фахівців,  які беруть участь у наданні психіатричної допомоги,  здійснюються  відповідно

до законодавства.

 

Стаття 12. Амбулаторна психіатрична допомога      Амбулаторна       психіатрична       допомога       надається

лікарем-психіатром  на  прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) – на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи,

визнаної  у  встановленому  законом  порядку  недієздатною,  –  на прохання  або  за  згодою  її  опікуна.  У  разі незгоди одного із батьків  чи  відсутності батьків або іншого законного представника

амбулаторна  психіатрична допомога неповнолітньому здійснюється за рішенням  (згодою)  органів  опіки  та  піклування,  яке може бути оскаржено до суду. { Частина перша статті 12 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

 

Стаття 25. Права осіб, яким надається психіатрична допомога      Особи, яким надається психіатрична допомога,  мають  права  і свободи громадян,  передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР )

та законами України.  Обмеження їх прав і свобод допускається лише у  випадках,  передбачених  Конституцією  України,  відповідно  до законів України.

Особи, яким    надається    психіатрична   допомога,   можуть піклуватися про захист своїх прав та  свобод  особисто  або  через своїх  представників  у порядку,  встановленому Цивільним кодексом

України,  Цивільним  процесуальним  кодексом  України  та   іншими законами України.

Особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на:

поважливе і гуманне ставлення до них,  що виключає приниження честі й гідності людини;

отримання інформації про свої  права,  пов’язані  з  наданням психіатричної допомоги;

одержання психіатричної  та соціальної допомоги в умовах,  що відповідають вимогам санітарного законодавства;

відмову від  надання  психіатричної  допомоги,  за   винятком випадків її надання в примусовому порядку, передбаченому законом;

усі види    медико-санітарної    допомоги   (у   тому   числі санаторно-курортне лікування) за медичними показаннями;

одержання психіатричної   допомоги   в   найменш   обмежених, відповідно до їх психічного стану, умовах, якщо можливо, за місцем проживання цих осіб,  членів їх сім’ї,  інших родичів або законних представників;

утримання в  психіатричному  закладі  лише  протягом  строку, необхідного для обстеження та лікування;

попередню  згоду або відмову в будь-який час від застосування нових  методів  діагностики  і  лікування та лікарських засобів чи від участі у навчальному процесі;

безпечність надання психіатричної допомоги;

безоплатне надання   медичної   допомоги   у   державних    і комунальних  закладах охорони здоров’я,  а також безоплатне або на пільгових умовах забезпечення  лікарськими  засобами  та  виробами медичного призначення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

безоплатну юридичну допомогу з питань,  пов’язаних з наданням їм психіатричної допомоги;

альтернативний, за  власним бажанням,  психіатричний огляд та залучення до участі в роботі комісії лікарів-психіатрів  з  питань надання  психіатричної  допомоги  будь-якого  фахівця,  який  бере участь у наданні психіатричної допомоги, за погодженням з ним;

збереження права на жиле приміщення за місцем  їх  постійного проживання  протягом  часу  надання  їм стаціонарної психіатричної допомоги;

особисту участь у судових засіданнях  при  вирішенні  питань, пов’язаних  з  наданням  їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв’язку з цим їх прав;

відшкодування заподіяної  їм  шкоди  або   шкоди   їх   майну внаслідок  незаконного  поміщення  до  психіатричного  закладу  чи психоневрологічного   закладу   для   соціального   захисту    або

спеціального  навчання  чи внаслідок незабезпечення безпечних умов надання психіатричної  допомоги  або  розголошення  конфіденційних відомостей  про  стан  психічного здоров’я і надання психіатричної допомоги;

одержання винагороди за фактично виконану  роботу  нарівні  з іншими громадянами.

Особи під  час  перебування  у  психіатричному  закладі мають право на:

спілкування з іншими особами,  в тому числі з  адвокатом  або іншим  законним  представником,  без  присутності  сторонніх  осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку психіатричного закладу;

повідомлення будь-якої особи за своїм вибором про надання  їм психіатричної допомоги;

забезпечення таємниці  листування  при відправці та отриманні будь-якої кореспонденції;

доступ до засобів масової інформації;

дозвілля, заняття творчою діяльністю;

відправлення релігійних   обрядів,   додержання    релігійних канонів;

звернення безпосередньо    до   керівника   або   завідуючого відділенням психіатричного закладу з питань надання  психіатричної допомоги,  виписки  з  психіатричного  закладу та додержання прав, передбачених цим Законом;

допомогу по  загальнообов’язковому   державному   соціальному страхуванню або пенсію згідно з законодавством.

Особи під  час  перебування  у  психіатричному  закладі мають також   права,   які   за   рішенням   лікаря-психіатра   (комісії лікарів-психіатрів) в інтересах захисту їх здоров’я чи безпеки,  а також в інтересах здоров’я або  безпеки  інших  осіб  можуть  бути обмежені:

приймати відвідувачів наодинці;

придбавати і використовувати предмети повсякденного вжитку;

перебувати на самоті.

Рішення про обмеження прав осіб,  яким надається психіатрична допомога, фіксується у медичній документації із зазначенням строку його дії та може бути оскаржено до суду.

Забороняється залучення  осіб,  яким  надається  психіатрична допомога, до примусової праці.

Send this to a friend

ВІТАЄМО
НА ОФІЦІЙНОМУ ПОРТАЛІ AUTISM.UA
Наша місія, це об'єднання якомога більше людей навколо вирішення проблеми аутизму в Україні. Бо тільки таким чином ми зможемо щось змінити.
Ви вже потрапили до нашого сайту
Не залишайтеся байдужими та не соромтесь, адже невеличка дія з вашого боку може стати саме тим достатнім кроком до досягнення нашої мети.
© 2017 Autism.ua Всі права захищені
Ми гарантуємо, що для забезпечення безпеки ваших особистих даних від втрати і від будь-яких форм незаконної обробки впроваджені всі відповідні технічні та організаційні заходи. Якщо у Вас ваникли будь-які питання, Ви можете відправити їх нам заадресою: info@autism.ua