В даний час аутизм діагностують приблизно з 2-го року життя і, як правило, відразу ж вводиться інтенсивна терапія дітей. Тому, перш ніж діти потраплять в школу, вони проходять довгий і важкий шлях терапії. Завданням учителів є проведення освіти дитини на додаток до індивідуального терапевтичного процесу.

Коли дитина з аутизмом приходить в школу:

  • Необхідно знати історію терапії дитини, проводити інтерв’ю;
  • Дізнатися яка форма терапії проводиться;
  • Зв’язатися з терапевтом дитини.

Учні аутистичного спектру є дуже різноманітною групою, як з точки зору соціального функціонування, так і інтелектуального. Тому необхідний індивідуальний підхід, особливо на самому початку навчання!

 

Що значить індивідуальний підхід ?

Проведення детальної діагностики здібностей дитини, а також  проникливе вивчення  діагнозу, його специфічних потреб і можливостей;

Розробка відповідної системи навчання для конкретної дитини, тобто гнучка настройка методів роботи;

Навчання таких тем, яких дитина в даний момент часу найбільш потребує, навіть якщо вона  відходить від основної навчальної програми. Слід пам’ятати, що недогляд якоїсь важливої для дитини стадії, може викликати великі труднощі в  наздогінці в майбутньому. На практиці це виглядає так, що з одного предмета учень може не знати елементарного матеріалу, а з іншого демонструє чудові знання – повинні піти назустріч цій специфіці та налаштувати програму для цього конкретного учня.

Адаптація навчальних матеріалів до потреб та інтересів дитини – з погляду на різні  дефіцити, порушення уваги і сприйняття – важливо розробити такі матеріали, які будуть сприяти навчанню дітей з аутизмом. Найчастіше вчитель повинен підготувати методичні матеріали у вигляді планів занять, планів дій, піктограми,  і т. д. На початку здається, що це забирає багато часу  але значно полегшує подальшу роботу і навчання.

 

Які вони, учні з аутизмом?

Серед учнів з аутизмом можуть бути, з одного боку, діти з важкими порушеннями в поведінці і значною або помірною розумовою відсталістю, з іншого боку-діти, з низьким рівнем порушень в поведінці, в  інтелектуальній нормі або з неабияким інтелектом (це, наприклад, люди з синдромом Аспергера або так звані високофункціональні люди з аутизмом).

Функціонування цих дітей може бути дуже різне, але кожен з них буде мати наступні особливості:

  • явні недоліки і порушення в області взаємодії і соціальної поведінки,
  • затримки і недоліки в опануванні мови і здатності спілкуватися,
  • обмежена, повторювана поведінка та інтереси.

Крім того, розвиток дитини з аутизмом характеризується дисгармонією. Деякі   функції можуть бути з затримкою   по відношенню до віку дитини та бути з дефіцитом (наприклад, емоційний розвиток і соціальний), в інших ми можемо спостерігати виняткові здібності, наприклад, зорову пам’ять.

У людей з аутизмом можуть співіснувати інші розлади і захворювання, наприклад, епілепсія, гіперактивність, диспраксія або різного виду алергії .

З погляду на  велику різницю  в інтелектуальному, соціальному і комунікаційному функціонуванні освіта цієї групи  людей є великим  визванням  в стосунках з іншими  учнями з особливими освітніми потребами.

В даний час немає  системи, що дозволяє забезпечити хорошу підтримку в галузі освіти учням з аутистичними порушеннями.

Ці учні реалізують навчання в школі по-різному:

  • у виховних командах
  • в особливих школах, класах для дітей з аутизмом,
  • в інтеграційних класах,
  • у громадських школах,
  • у формі індивідуального навчання.

 

У кожному з цих місць, унікальний, але важкий учень аутистичного спектру зустрічається з унікальним викладачем!

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Люди з аутизмом хочуть вчитися!

Люди з аутизмом хочуть краще зрозуміти і пізнати світ, в якому вони живуть.

Безперервне навчання запобігає застою розвитку і регресії.

Безперервне навчання зменшує число складних варіантів поведінки.

Безперервне навчання підвищує мотивацію до дії.

Це допомагає реалізувати їх захопленя та інтереси.

 

Функціонування людей з аутизмом – на що звернути особливу увагу?

 

Соціальна та емоційна сфера

Це одна з ключових галузей, в яких розвиток дитини аутистичного спектру проходить неправильно. Дитина з аутизмом має порушену здібність направленої двосторонньої участі в соціальних взаємодіях.

Дослідження показали (L. Wing, J. Gould, 1979), що діти з аутизмом можуть проявляти різні моделі поведінки в контактах з іншими.

Одну групу складають діти, які найчастіше відступають, уникають взаємодії з дорослими і з однолітками. Можуть звертатися до інших, але, в основному, в ситуації, коли щось потрібно.

У другій групі дітей з аутизмом поведінка наближена до пасивності. Діти не заводять спонтанних контактів з іншими (за винятком випадків, які служать для задоволення їх потреб), але приймають їх  з боку  інших. Ви можете заохочувати їх до участі у спільній діяльності.

Третя група-це діти, які спонтанно вступають у контакт, але вони роблять це дивним чином, просто неадекватно ситуації. Вони мають труднощі в розумінні точки зору іншої людини. Можуть задавати постійно одні і ті ж питання, говорити  тільки на тему, яка їх цікавить, вони не можуть підтримувати контакти  і розмови в темі, запропонованій партнером.

Діти з кожної з цих груп потребують від вчителя трохи інший підхід до способу їх навчання (наприклад, налаштувати систему стимулювання) і включення в групу однолітків.

Діти аутистичного спектру (різною мірою) мають труднощі з читанням емоцій, розуміння причин емоцій, думок, намірів і намірів інших людей. Це пов’язано з порушеною здатністю інтуїтивного мислення, про власні і чужі думки (так звана Теорія Розуму). Розвиток соціальних навичок є одним з ключових цілей в терапії дитини з аутизмом. Тому ці діти повинні бути забезпечені ревалідаційними заняттями, спрямованими на поліпшення соціального функціонування ( робота над розв’язанням Теорії Розуму, вивченням норм і правил соціальної роботи, навчанням і розвитком навичок адекватної поведінки в різних ситуаціях). Дуже важливо, щоб ці навички дитина могла (при підтримці дорослого) застосовувати в ситуації за межами класної кімнати.

 

Спілкування

Рівень спілкування дітей з аутизмом дуже різноманітний.  Слід звернути увагу на два аспекти:

спосіб, за допомогою якого дитина спілкується – робота з мовою, або альтернативними способами спілкування,

розуміння дитиною важливості спілкування  – того, що вона служить обміну інформацією між людьми, створенні і підтримці відносин.

У значної частини дітей з аутизмом мова не розвинулася, або настільки неправильна, що серйозно ускладнює ефективну комунікацію. У високофункціональних дітей з аутизмом та синдромом Аспергера мова і користування мовою розвинені на тому ж рівні, як у правильно розвинених дітей. Однак слід пам’ятати про специфіку пізнавального функціонування, що може утруднити взаємне  порозуміння (наприклад, буквальне розуміння мови, специфічно пов’язані значення слів). Навіть у тих дітей, які вільно володіють мовою виникають проблеми в спілкуванні. Це невміння або обмежена здатність до ведення діалогу, тенденція говорити тільки на тему цікавій дитина, нелогічне реагування на те, що говорить інша людина (на її вислови), утруднення в точному формулюванні своїх думок, або створення довгих висловлювань.

 

Пізнавальні функції

З огляду на те, що у дітей аутистичного спектру виникають різні труднощі, (наприклад, серйозні порушення в поведінці, проблеми зі зв’язком) важко діагностувати їх когнітивні навички за допомогою стандартних інструментів.

Аутизм не є рівнозначним з обмеженими розумовими можливостями, навіть якщо воно було виявлено в дитини.

У діагностиці здібностей дитини, а також у викладанні слід враховувати інший спосіб сприйняття й обробки інформації.

У дітей з аутизмом часто зустрічаються:

  • перевага візуального мислення над вербальним;
  • хороші спостережні зорові навички і зорова пам’ять;
  • труднощі в засвоєнні абстрактних понять в абстрактному мисленні;
  • труднощі в узагальненні знань і умінь;
  • створення специфічних змістових асоціацій;
  • буквальне розуміння мови;
  • труднощі в причинно-наслідковим мисленні;
  • прив’язаність до рутини, відсутність або мала гнучкість в мисленні;
  • переважання механічної пам’яті над змістовою ;
  • переважання уваги, мимовільної до довільної;
  • ослаблена допитливість, пізнавальна і внутрішня мотивація, вибірковість інтересів;
  • порушення в прийомі та інтеграції сенсорних стимулів

 

 

Що важливо в роботі з учнем аутистичного спектру?

Учню слід надати:

  • стабільність та передбачуваність планів дня в школі, плану конкретного уроку або заняття на рівні, зрозумілім для дитини;
  • допомогу в орієнтації у просторі школи: наприклад: маркування приміщень в зрозумілому для учня, складання плану школи;
  • попередження про зміни, наприклад, про заміну, скорочення уроків або відвідування,
  • визначення тривалості активності, наприклад, шляхом визначення кількості завдань, або через звуковий сигнал
  • підготовка додаткових завдань або іншого заходу в ситуації, коли учень з аутизмом закінчить роботу раніше, ніж його однокласники;
  • сенсорний комфорт;
  • ідеальне місце у класі (наприклад, подалі від вікна, в першому ряду, так щоб легше було йому зосередити увагу на вчителя);
  • виділення місця, в якому учень з аутизмом може розслабитися і відключитися, якщо буде переважати така необхідність;
  • візуальний канал передачі інформації;
  • плани у вигляді наочної інформації зрозумілої для конкретної дитини (див., наприклад: конкретні предмети, що позначають дані активності, через фотографії, малюнки, піктограми або етикетки з написами);
  • підготовка фотографій, схем, діаграм, таблиць, дослідів, які б якомога повніше ілюстровали і впорядкували б інформацію, що міститься в тексті автора підручника;
  • підтримка усних команд представленням їх у візуальний/зоровий, в залежності від рівня розуміння учня, наприклад, записуючи рядки на аркуші, показ піктограми, або фотографії;
  • контрольований спосіб говорити;
  • зверніть увагу на те, що команда направлена до всього класу була отримана учнем з аутизмом, і, якщо це необхідно, направляючи її також індивідуально для нього;
  • передача інформації – “не заливати потоком слів”, робіть перерви між фразами, щоб у дитини був час на обробку інформації;
  • після завдання, питання, команди, дати час дитині на реакцію;
  • уникаючи сарказму і натяків, пояснення метафор;
  • формування команд прямо, задавати конкретне питання;
  • питання без можливостей для вибору, наприклад, замість: “Що ти хочеш тепер робити?” – це: “ви Хочете зараз читати чи писати?”;
  • розгляд на гучність мови, особливо при дітях з підвищеною чутливістю слуху;
  • підтримка самостійної роботи;
  • подання завдання ясно для дитини, розбити його на більш дрібні етапи;
  • іноді зниження складності задачі або її вкорочення;
  • також можна надати дитині чи зробити разом з нею план виконання завдання,
  • чітко визначити, коли кінець завдання;
  • посилення мотивації у процесі навчання і самооцінки:
  • використання інтересів дитини і улюблених форм роботи в процесі навчання новим навичкам ( використовувати поняття “менше”- “більше”);
  • розробка системи заохочень, особливо при більш складних завданнях чи мало цікавих для дитини;
  • оцінки не завжди мотивують дитину з аутизмом;
  • створення ситуацій, в яких дитина буде мати поштовх до успіху, використання спеціальних здібностей дитини та її інтересів, для підвищення її статусу в класі;
  • дозвіл учню на застосування власних методів для рішення завдань (попросити його про їх демонстрацію, пояснення);
  • підтримка учня у встановленні і підтримці відносин з однолітками – учень з аутизмом може мати великі труднощі з початком розмови, підставою дружби, варто підтримати його в діях, якщо він висловлює бажання брати участь у житті класу.

Може бути важливим  «попередження» усіх інших учнів, як вони можуть реагувати на поведінку свого аутистичного колеги.

Важливим є співпраця з батьками дитини. Обмін інформацією між батьком і вчителем є важливим елементом в процесі терапії та освіти дитини з аутизмом.

Важливим є також співпраця зі спеціалістами, які мають заняття з дитиною в школі і спеціалізованими організаціями, в яких проведена терапія:

  • узагальнення знань і вмінь вправ під час терапевтичних занять, наприклад, навички спілкування (звернення з проханням про допомогу, встановлення контакту з колегою), застосування знань соціальних правил і норм у в конкретних ситуаціях,
  • застосування на уроках і перервах альтернативних способів спілкування, які вчить дитина.

Як перевіряти знання учня з аутизмом?

Ось декілька порад:

  • зробіть тест адаптований для конкретної дитини;
  • візьміть до уваги роботу дитини, його орієнтири інтелектуальні здібності, його рівень та спосіб спілкування, його концентрації уваги;
  • пам’ятайте, що ви дійсно перевіряєте: чи вміння писати тест або знання;
  • використовуйте форму тесту, а не форму опису;
  • складіть тест з використанням матеріалів і візуального контенту, мультимедійного;
  • якщо потрібно задайте додаткові питання та/або питання допоміжні ;
  • підготуйте письмовий, а не усний тест;
  • візьміть на тест і оцінку людини з аутизмом більше часу;
  • не кричіть на дитину;
  • частину навичок, перевірте в іншій ситуації, якщо це доцільно ;
  • будьте люб’язними до дитини;
  • не відсторонюйтеся від дитини – це дозволить об’єктивно оцінити її здібності;
  • застосувуйте відповідну мотивацію і задоволення за виконання роботи.

Send this to a friend

ВІТАЄМО
НА ОФІЦІЙНОМУ ПОРТАЛІ AUTISM.UA
Наша місія, це об'єднання якомога більше людей навколо вирішення проблеми аутизму в Україні. Бо тільки таким чином ми зможемо щось змінити.
Ви вже потрапили до нашого сайту
Не залишайтеся байдужими та не соромтесь, адже невеличка дія з вашого боку може стати саме тим достатнім кроком до досягнення нашої мети.
© 2017 Autism.ua Всі права захищені
Ми гарантуємо, що для забезпечення безпеки ваших особистих даних від втрати і від будь-яких форм незаконної обробки впроваджені всі відповідні технічні та організаційні заходи. Якщо у Вас ваникли будь-які питання, Ви можете відправити їх нам заадресою: info@autism.ua