Дитина з Синдромом Аспергера (СА) може мати схильність до інертності, особливо, коли вона в стані стресу, або втомлена. Нестачу енергії і неможливість розпочати діяльність можна спостерігати в шкільному, сімейному, соціальному житті.
- Інертність може перешкоджати стосункам у школі.
Приклад. Дитина завмирає, замість того, щоб спілкуватися з однолітками під час обіду в їдальні. Стоїть в кутку, і вчитель може з обережністю підвести дитину з СА до інших. Але поряд з однолітками не може згадати, що робити далі. Коли вчитель звертається до дитини, вона відповідає «під ніс» і не повертається до своїх завдань. Бувають проблеми з вираженням своїх потреб і, як правило, дитина не реагує на зауваження вчителів. У соціальній ситуації рідко ініціює контакт, частіше чекає ініціативу з іншого боку.
- Інертність може заважати у виконанні повсякденних й побутових справ.
Приклад. Підлітку з СА величезне задоволення доставляє приготування їжі, але він має проблеми з поведінкою в інших справах. Іноді зовсім "вимикається". У такі моменти сповільнюється або зовсім зупиняється та дивиться на план, ніби чекаючи, що якось зможе розпочати діяти.
Інший хлопець з СА, попри те, що добре знав карате, все ж був сильно побитий групою підлітків вночі на автобусній зупинці. Він не зміг атакувати й битися в інших умовах, ніж в тих, в яких вчили його на тренуваннях. "Ну давай, починай"- сказав одному з хуліганів, і той одразу почав його бити. Дитині не спало на думку, що він може вибратися з цієї ситуації неушкодженим, якщо відреагує на погрози й вдарить першим. Не зрозумів, що це не боротьба на килимку, під керівництвом тренера з партнером по тренуванню. Нездатність розпочати дію ускладнилася неможливістю розпізнати погрози хуліганів. Тут мова йде про афективні, когнітивні й поведінкові завдання. Річ у тому, що дитина з СА може мати проблеми з плануванням. В цьому конкретному випадку в результаті виникнення проблем з плануванням, рух сповільнився до такої міри, що врешті-решт, дитина зовсім не рухалась.
- Схильність до інертності вказує на іншу тактику навчання.
Наприклад, діти з СА можуть бути гарними в бойових мистецтвах, але зазвичай їм потрібно показати всі можливі рухи, які пізніше вони будуть тренувати. Щоб навчитися майстерно грати в бейсбол, дитина повинна знати всі позиції на полі й навчитися рухам кожного гравця.
Ось п'ять способів як допомоги дитині з СА усвідомити свої здібності та зменшити труднощі, викликані відмінностями у способі концентрації.
- Консультуйте дитину в пошуку способів впоратися зі стресом. Розмовляйте з нею про школу. Якщо не справляється на уроках (через погані методи навчання), можуть відмолятися йти до школи. Легше сказати “Не хочу йти в школу!", чим "Я не справляюся і відчуваю себе невдахою. Допоможи мені!" Якщо вона не справляється в роботі, яка вимагає тісної співпраці з групою, то кидає все і виходить розчарованою.
- Давайте підказки через дотик. Для хлопчика, який "відключається" під час приготування їжі, я порадив батькам торкатися його плеча, нагадуючи про наступний крок. Хороша порада, повинна містити необхідну кількість мовної і сенсорної стимуляції з ясною і конкретною підказкою щодо наступного кроку. “Добре, мені здається, що тобі зараз потрібно відкрити кулінарну книгу і знайти рецепт цього печива.”
- Підтримуйте з тилу. Щоб зменшити інерцію дитини ви повинні навчитися йти за дитиною, її темпом. Якщо вона зупиняється, ви теж зупиніться й консультуйте її. "Добре, що ти вирішив вийти з дому. Ти зараз щось шукаєш?" Стримуйте свій власний гнів, зробіть глибокий вдих і поверніться до теми. Дайте дитині час.
- Допоможіть їй заспокоїтися. Якщо дитина зупиняється і не може вийти до знайомого на день народження, запитайте, як ви можете їй допомогти. Якщо не відповідає, це означає, що вона боїться. Хоча зовні цього не видно, всередині її розум швидко працює. Сядьте поруч з нею і заспокойте її своїм рівним диханням. Скажіть їй що-небудь що розслабляє, а коли їй стане краще допоможіть зробити наступний крок.
- Навчіть її приймати подвійне рішення. Однією з основних причин інертності є почуття, що завдання є занадто заплутаним і складним для виконання. Щоб подолати цей бар'єр, навчіть дитину ділити проблему на два рішення. Спочатку вона виконує одне з них, друге ділиться ще на два, одне з яких виконує, і так до тих пір, поки дитина не закінчить завдання.
Приклад. Якщо ви хочете, щоб дитина прибрала в кімнаті, попросіть її спочатку зробити дві окремі купки. В одну вона буде складати речі, які залишаться в кімнаті, а в іншу – щоб позбутися. Коли залишиться купка з необхідними предметами, нехай дитина розділить її на одяг і електроніку. В покупці з електронікою розділіть на корисні в майбутньому прилади, і ті, які вже не працюють. Дитині потрібні конкретні способи роботи від загального до дрібниць. Дитина може легше подолати проблеми за допомогою двійкового коду мовлення "Так/Ні", "Нуль/Один" й розділяючи проблеми на легші частини.
Тривожність й інерція, які відчувають діти з Синдромом Аспергера, можуть ускладнити їм життя. Допомога в їх подоланні може тривати роками, але кожен маленький крок вперед в цілому покращить навички дитини.
Авт. Джордж т. Лінн-психотерапевт