Ставлення молоді до людей з інвалідністю та ООП. Дослідження з Польщі.

Добірка посібників для занять та ігор
24.07.2018
Готуємося до школи: Портфоліо для учня з аутизмом.
03.08.2018

Інтерес до проблематики інвалідності стає все більш і більш популярним в світі.  Безумовно, великим змінам піддається насамперед, ставлення до людей. Ізоляція і дискримінація стають все менш і менш поширеним явищем. Люди мають більше шансів для розвитку і функціонування серед «здорових» людей. Особливо розвивається сфера освіти та професійна діяльність. Огляд класичної і сучасної літератури на тему ставлення до осіб з інвалідністю та особливостями розвитку, їх сприйняття у суспільстві, однак, показує, що все-таки це питання складне і дискусійне.

Портал «Аутизм Україна» хоче представити дослідження, яке нещодавно проводили в Польщі, результати якого буди опубліковані в 2017 році на сайті http://www.ujk.edu.pl

Метою роботи було визначення ставлення молоді щодо людей з інвалідністю в залежності від статі та місця проживання.

Анкета для опитування містила 26 питань, в тому числі з закритими і відкритими питаннями. Опитувальний лист складався з двох частин. Частина перша містила 4 загальні питання, які стосувалися віку, статі, місця проживання та рівня освіти. Інші питання, що містяться в другій частині опитування, стосувалися, зокрема: обізнаності молоді про інвалідність, ставлення молодих людей, а також оцінки відношення суспільства до осіб з інвалідністю.

Результати дослідження

У дослідженні взяло участь 200 осіб у віці 14-26 років:  

  • 60% жінок та 40% чоловіків;
  • 41% людей у віці 14-17 років, 34% людей у віці 18-22 років і 25% респондентів, які мають 23-26 років.
  • 54% респондентів родом з сільської місцевості, 46%- з міста;
  • респонденти навчалися в різних закладах освіти та/або працювали.

Більшість опитаних (80%) вважає себе за людину яка терпимо ставиться до інвалідності. Тільки 15% респондентів відповіли, що “швидше ні” і “безумовно ні” (2%). Невелика група – 5% не змогла однозначно відповісти на це питання.

  • Людей запитали “Чи на їхню думку, люди з інвалідністю повинні брати участь у суспільному житті?”. Жінки показали більш високу емпатію, 88% позитивно відповіли, чоловіки підтримали соціальну активність у 85%.
  • Респонденти на запитання “Чи люди з інвалідністю повинні вчитися і працювати зі здоровими однолітками?” відповіли в переважній більшості позитивно. До 74% вважає, що люди з інвалідністю чи ООП повинні перебувати серед здорових однолітків.
  • На запитання Чи хотіли би вони ходити в один клас з особою з інвалідністю?” більшість (57%) не мали думки на цю тему. Позитивно відповіли тільки  33% респондентів.  

Респондентів, які висловилися негативно про готовність навчання в одному класі з людьми з інвалідністю запитали про причини, які  в більшості відповіли, що такі люди можуть  бути осміяні  зі сторони однолітків (65%). Звучали також твердження, що ці люди були б відокремленими (17%). Меншість вважала, що люди з інвалідністю повинні бути ізольовані від «здорових» (9%).

  • Далі опитаних запитали Чи зустріч людиною з інвалідінстю викликає розгубленість?”. Думки з цього приводу розділилися, проте більшість, 64% почуває себе вільно поряд з нею. Жителі міст виявилися більш толерантними, порівняно з їх однолітками, які проживають у сільській місцевості.

Респондентів які відповіли позитивно, запитали про причини своїх відповідей. 81% проте говорили про відсутність знань про поведінку в присутності осіб з особливими потребами.

  • Опитаних спитали про те, чи проходять вони байдуже повз людей з інвалідністю чи ООП, у 30% відповіли позитивно, 49% опитаних відповіло негативно.

Найпопулярніша відповідь стосувалася співчуття. Обрали її 63% опитаних. Мала частина людей, в кількості 6% сказали, що інвалідність є для них приводом для сміху.

Люди, які відповіли, що не реагують в 52% заявили, що не знали, як себе вести. Інші стверджували, що люди з інвалідністю та ООП не заслуговують особливої уваги. Були  також відповіді, у яких респонденти зазначили, що вони відчувають огиду і неприязнь .

  • Серед опитаних 55% були в минулих ситуаціях коли людині з інвалідністю потрібна була допомога, 45% – ніколи раніше з такою ситуацією не стикалися.
  • У ситуації, коли буде потрібна допомога, переважна більшість буде готова простягнути руку допомоги. “За” висловилися 91% опитаних. Тільки 6% не допоможе в біді.
  • На питання “Чи посміялися би з людини з інвалідністю?” переважна більшість 78% відповіла, що це для них не привід для сміху. Серед опитаних 19% відповіли позитивно.

У людей, котрим довелося сміятися розпитали про причини. Більшість людей, у кількості 38% відповіли, що всі з цього сміються, друга за популярністю відповідь, яку обрали 30% респондентів стосувалася поведінки людей з ООП.

  • В наступному питанні респондентів запитали “Що вони думають про ставлення суспільства до людей з інвалідністю?” 27% опитаних вважають, що ставлення суспільства – позитивне, але більшість, 56% вважають, що навпаки – негативне
  • Далі питання стосувалися того, що люди думають про необхідність допомоги держави?” Переважна більшість (87%) висловлюється з цього питання позитивно.
  • Останнє питання, задане стосувалося чинників, які, на їх думку, найсильніше формують ставлення до інвалідів. 50% жінок і 43% чоловіків відповіли що це виховання вдома.

Обговорення

У ході проведених досліджень було встановлено, що переважна більшість молодих людей (90%) не вважала людей з інвалідністю та особливостями розвитку гіршими за «здорових» людей.

Відповіді показали, що молодь суворо оцінила ставлення суспільства до інвалідності. Велика кількість людей заявили, що їхні сусіди, друзі і сім’я часто не мають позитивного досвіду. Провину за це покладають на відсутність контакту і невміння поводитися в присутності людей з особливими потребами.

Згідно з аналізом результатів, для сприйняття інвалідності головне виховання в родині і власний досвід. Тому чим раніше батьки і вчителі почнуть формувати стосунки дітей, тим краще буде в їх майбутньому. Вищезазначені повідомлення змушують задуматися, що дорослі значною мірою своїх поглядів і поведінкою формують ставлення молоді до осіб з інвалідністю.

 Також негативне ставлення виникає через нестачу досвіду і контакту з людьми з інвалідністю та ООП. Це може бути через молодий вік і низький рівень освіти. Дослідження показують, що чим людина молодше, або менш освічена, тим її рівень толерантності нижчий .

Висновки

В ході проведених досліджень висунуті наступні висновки:

  • Молодь в більшості своїй позитивно налаштована щодо людей з інвалідністю
  • Стать впливає на рівень терпимості. Чоловіки менш чутливі щодо людей з інвалідністю.
  • Місце проживання не впливає на рівень толерантності щодо людей з інвалідністю та ООП.
  • Однак опитані вважають, що їх однолітки все ще не хотіли б навчатися з хворими людьми, або співпрацювати в майбутньому. Над цим треба працювати.

Про масштабне дослідження щодо відношення до дітей з інвалідністю в Україні читайте тут: ТСН.  

Суспільство в міру перебігу часу стає все більш толерантним, однак, все одно недостатньо. І це не не тільки загальна вина природи людини та навколишнього середовища, а й виховання та впливу засобів масової інформації тощо.

Повну версію перекладу можете завантажити тут

Джерело: http://www.ujk.edu.pl/

Читайте далі на «Аутизм Україна»: Нова постанова, яка регулює надання людям з інвалідністю послуг із комплексної реабілітації

 

 

Send this to a friend

ВІТАЄМО
НА ОФІЦІЙНОМУ ПОРТАЛІ AUTISM.UA
Наша місія, це об'єднання якомога більше людей навколо вирішення проблеми аутизму в Україні. Бо тільки таким чином ми зможемо щось змінити.
Ви вже потрапили до нашого сайту
Не залишайтеся байдужими та не соромтесь, адже невеличка дія з вашого боку може стати саме тим достатнім кроком до досягнення нашої мети.
© 2017 Autism.ua Всі права захищені
Ми гарантуємо, що для забезпечення безпеки ваших особистих даних від втрати і від будь-яких форм незаконної обробки впроваджені всі відповідні технічні та організаційні заходи. Якщо у Вас ваникли будь-які питання, Ви можете відправити їх нам заадресою: info@autism.ua