(EEG Biofeedback) ЕЕГ Біологічний зворотній зв’язок

EEG Biofeedback  є специфічним  методом для активації нервової системи. Це тренування, самонавчання мозку. При отриманні інформації про діяльність свого мозку можна дізнатися як мозкові хвилі привести до гармонії. Вважається, таким чином можливо покращити біоелектричну дію мозку. Клінічне застосування системи біозворотного зв’язку полягає в регулярному вимірюванні фізіологічних функцій, пов’язаних з тренуванням самоконтролю. (наприклад, робота серця, кров’яний тиск, ритм дихання і т. і. ) Під час тренування пацієнт отримує за допомогою відповідних приладів  інформацію про хід даної фізіологічної функції, чого зазвичай в повсякденному житті не усвідомлює. Завдяки тренуванню особа може навчитися панувати над різними функціями організму, спрямованими на вегетативну нервову систему.

Методом EEG Biofeedback покращують свій мозок астронавти, пілоти, елітні військові підрозділи, політики, актори, VIP по всьому світу.  В Польщі вже багато десятиліть застосовують даний метод. А в 230 польських школах  і садках тренування  дітей проводиться безкоштовно!

Мета тренувань ЕЕГ –Біологічного зворотнього зв’язку:

Мета тренування ЕЕГ біозворотного зв’язку є досягнення такого стану мозку, при якому утворюється відповідний зображений зразок реагування. Мова йде про те, щоб так оптимізувати роботу мозку, щоб при одночасній релаксації, досягти повної концентрації. Принцип дії ЕЕГ біозворотного зв’язку полягає в комп’ютерному аналізі запису ЕЕГ пацієнта, підключеного через електроди до камери. Під час тренування пацієнт контролює  процес тільки з допомогою думки. Це така собі «комп’ютерна гра». Терапевт між тим, в програмі камери, налаштовує бажані параметри мозкових хвиль пацієнта так, щоб тренування простимулювало у нього утворення нових, корисних моделей хвиль або загальмувати ці реакції.

ПОКАЗАННЯ для дітей до ЕЕГ Біологічного зворотнього зв’язку

Профілактичне тренування ЕЕГ біозворотного зв’язку показано для дітей від 4 років в Польші та з 5-6 в Україні.  Використовується профілактично для оптимізації поведінки, емоцій і навчання  дітей  вже в дитячому садку. Завдяки таким тренуванням дитину можна оптимально підготувати до школи.

Терапевтично  використовується для  дітей з:

  • розладами СДУГ та порушення концентрації уваги
  • аутизмом
  • розладами навчання та поведінки
  • дислексією,
  • дисграфією,
  • диспраксією
  • агресією та аутоагресією,
  • повільним темпом роботи,
  • низькою мотивацією
  • шкільними невдачами.
  • травмою мозку
  • з синдромом Дауна
  • порушеннях розвитку головного мозку,
  • депресії, страхах, паніці

Під час дослідження нічого не додається і не береться  з мозку. Завдання – створити потрібні мозкові хвилі. За створення «правильних» хвиль пацієнта нагороджують

Пацієнт прагне до перемоги з комп’ютером – навчається миттєво  створювати правильні хвилі головного мозку і тим самим покращує свій стан, самопочуття, настрій, знижує стрес, агресію, покращує концентрацію уваги і пам’ять, заспокоює гіперактивність, знімає хвилювання, підвищує швидкість і ефективність /це важливо, якщо він займається спортом або після аварії/ …

ЕЕГ необхідна для оцінки роботи мозку. Належить до досліджень безболісних, неінвазивних та нешкідливих, бо комп’ютер тільки зберігає роботу мозку на монітор і запам’ятовує для подальшої оцінки. Для того, щоб було можливо записати  слабкі біохвилі (виміряно в мікровольтах) до голови приліплюють датчики (електроди), які з’єднані з головкою і з комп’ютером, де вони  піддаються посиленню. Зручніше одягати так званий шолом астронавта з вбудованими датчиками, які злегка кріляться на рівні грудей. Дослідження ЕЕГ схоже на ЕКГ (запис роботи серця) з тим, що на ЕКГ датчики ліплять до грудей і посилення на багато разів менше, бо сигнал серця значно більше, ніж мозку. Після завершення дослідження оператор ЕЕГ змиває струмопровідний гель з  голови або  пацієнт має можливість помити голову у ванній кімнаті .

Якщо пацієнт має  АУТИЗМ , або з інших причин не може полежати СПОКІЙНО 50 хвилин і виконувати прості команди -спеціально для них  визначаюється індивідуальний план дослідження.

 ЯК ПІДГОТУВАТИ  ДИТИНУ  ДО ДОСЛІДЖЕННЯ вдень:

Напередодні ввечері перед дослідженням мама миє дитині голову нейтральним шампунем, без харчових і косметичних гелів і лаків.

Вранці перед ЕЕГ не слід проводити інших лабораторних досліджень, які викликають страх або занепокоєння. Заздалегіть підготуйте дитину до обстеження , наприклад розпоідайте соціальну історію в малюнках. Треба розуміти також, що у деяких дітей навіть сама розповідь може викликати тривогу. Можливо тоді треба продумати з фахівцем чи вашим куратором, як можна підготуватися.

Наприклад. Спочатку необхідно ознайомити дитину що її чекає  в кабінеті ЕЕГ. З цією метою батьки повинні через якийсь час одягти дитині шапочку для купання на голову до 20 хвилин, бо в подібній дитина буде тренуватися . Потім слід відвідати кабінет ЕЕГ щоб дитина ознайомилася з навколишнім середовищем. Потім через декілька зустрічей,  можна спробувати тренування, коли дитина сидить у мами чи у батьках на колінах або поруч, так, щоб відчувати себе в безпеці. Під час тренування дитина НЕ ПОВИННА ДИВИТИСЯ НА МОНІТОР, тренування  вимагає обмеження великих рухів дитини.

Перед дослідженням дитину бажано відвести до туалету,вона не повинна бути голодною чи хотіти пити. Ділідитина йде з батьками, або опікуном на дослідження в кабінет, одягає шапочку або «(шолом)астронавта» і лягає на ліжко, мама або опікун знаходиться в кінці ліжка.

Дослідження: фахівцю треба, щоб пацієнт був максимально спокіним, під час дослідженн він просить  пацієнта заплющити очі, і через деякий час просить їх відкрити, і так кілька разів.  Потім поморгає  лампою і після цього попросить зробити глибокий вдих, і дослідження закінчується змиттям гелю з-під датчиків, зняттям шапки. ( При аутизмі чи інших особливостях може бути порушена імітація, проблеми з виконуванням дій або різка реакція на світло…Якщо є такі проблеми треба заздалегіть попередити людину, яка буде проводити дослідження)

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ   під час сну:

Напередодні помити дитині голову. Можна покласти дитину спати рано, зрушити час обіду і т. і. так, щоб допомогти дитині заснути в кабінеті ЕЕГ.( або робити ЕЕГ вдома, використовувати холтер ЕЕГ ) Найкраще принести з собою їжу та напої, тому що після їжі дитина легше засинає. Також  треба взяти з собою додаткові памперси якщо потрібно.

Застосувати можливо  так званий метод позбавлення нічного сну в залежності від віку дитини.

Дитина старше 12 років  напередодні дослідження  не спить всю ніч -веселиться, грає в ігри, рухливі ігри з м’ячем, пінг-понг, шахи, фізичні вправи. Не повинна дивиться ТЕЛЕВІЗОР або ПК  -це може викликати сон!

Дитина у віці 8-12 років спить тільки 4 години, наприклад, з 23 до 3 годин, потім  див. вище.

Дитина віком до 8 років спить лише 6 годин, наприклад, від 24 годин до 6, потім  див. вище.

Дитина віком до 3 років спить у ніч 8 годин і, бажано, проводити дослідження в години після обіднього сну.

Вам здається це неможливим? Завдяки методу ви можете побачити, який  у вашої   дитини творчий мозок , як правильно він вчиться  через нагороди. Мозок є дуже гнучким і здатним до навчання, тому Ви може підвищити ефективність його роботи, правильно підібраними тренуваннями. Результати, як правило, зберігаються надовго.

І памятайте!!!! САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВЯ. Не використовуйте цей метод без консультації з лікарем. Тим паче, якщо у вас , чи дитини є  епілепсія, чи епі-готовність.

Метод Денісона (освітня Кінезіологія)  склався порівняно недавно.

 

Це вправи, релаксації і активізації, що використовуються для інтеграції півкуль головного мозку з метою більш ефективної їх  дії. Метод простий, сприяє гармонійному розвитку,  а терпляче і наполегливо  застосований, допомагає подолати різні труднощі дитини. Метод використовується як у спеціальній педагогіці (дислексія, диспрагія , СДУГ, і т. д.) як і в роботі з дітьми дуже здатними для посиленого генія. Засноване на практиці  серії рухових вправ, які стимулюючи діють мозок і нервову систему.

Основні цілі методу: розуміння психологічних і фізіологічних реакцій людського організму на короткочасне і дуже інтенсивне фізичне навантаження; пізнання різних форм адаптації людського організму на хронічну або тривалу фізичну активність; розуміння механіки руху і  її позитивних особливостей; дослідження процесів, що контролюють рух, і факторів, що впливають на придбання моторних навичок; і пояснення психологічних ефектів фізичної активності на поведінку людей.

Метод Денісона це навчання методам, активуючим  включення природних механізмів інтеграції розуму і тіла через спеціально організовані рухи. Призначене для всіх осіб, зацікавлених у розвитку фізичного та розумового потенціалу незалежно від віку та професії. Кінезіологія освітня стає все більш популярною в терапії дітей зі специфічними труднощами у навчанні читанню.

Метод застосовується також у роботі з дітьми-з особливостями. Метод базується на трьох простих принципах:

  • навчання є природним, приємна сфера діяльності, продовжується через все життя.
  • у нашому організмі приховані блокування, які заважають нам вчитися, також перешкоджають плавно переходити через стреси.
  • У всіх нас всі, в деякій мірі є труднощі в навчанні, але досі ми не докладали зусиль, щоб видалити їх (ці блокування можуть тривати все життя, якщо ми не змінимо стану речей). Насправді блокування можуть бути видалені, за умови правильно проведеного навчання.

На думку Денісона, багато інтелектуальних і емоційних проблем в житті людини виникає з-за поганої взаємодії обох півкуль головного мозку і через відсутність інтеграції між ними. Для того, щоб людина мала повну картину навколишнього світу, необхідна інтеграція правої  і лівої півкулі головного мозку, тому що мозок є симетричним органом, а кожна півкуля має інші завдання. Права півкуля мозку-це півкуля, відповідальна за почуття (управляє нашим емоційним життям), надає нам вираз мімічний, відповідне багатовимірне навчання, загальний погляд, запам’ятати знайомі обличчя, звуки, тон голосу, сприйняття простору, любити малювання, ручну роботу, довготривалої пам’яті, відсутність відчуття часу, орієнтована на людей, орієнтованих на тут і зараз, наміри – тобто, вона творча, емоційна, особа. Під час стресу втрачає здатність до логічного мислення, діє перш, ніж подумає, відчуває себе перевантаженим, має складності з виразом обличчя, не може згадати подробиць.

Ліва півкуля мозку-логічна (у правшів) відповідає за думки, аналіз (від часткового до загального-детального), визначення фактів, сприйняття часу, контроль над словом, вербальне спілкування, мовний центр, орієнтована на майбутнє, орієнтована на впорядкування реальності, слух, коротку пам’ять (тобто вона логічна і сприймає окремі елементи).

Завдяки гармонійній взаємодії обох півкуль головного мозку діти, як і дорослі, з легкістю освоюють нові знання, навички. Відсутність балансу між роботою обох півкуль головного мозку, на думку Денісона, призводить до утворення різного роду перешкод. Дитина може мати проблеми, наприклад, у вивченні читання і письма, з концентрацією уваги, вираженням власних емоцій. Деннісон стверджує, що виникаючі порушення (“блокування”) можна ліквідувати лише через рух. Він пропонує вправи дуже легкі і безпечні, які проводяться під керівництвом терапевта,  що ведуть до інтеграції обох півкуль головного мозку, результатом чого може бути, наприклад:  краще читання або поліпшення концентрації уваги дитини на власних рухах і діях.

Мета  кінезіологічного методу  активізація механізмів природного розвитку; використання природних можливостей навчання (натуральних координації і звичок); інтеграція функцій півкуль головного мозку; інтеграція функцій розвитку мозку; розвиток руховий, емоційний і інтелектуальний.

Навчальна  програма призначена для дітей з дефіцитами уваги (тривожність, агресія); із специфічними труднощами у навчанні (дислексія, диспрагія і т. д.); зі специфічними потребами (розумова відсталість, аутизм, синдром Дауна); з ДЦП; з порушенням сфери мотиваційної.

У Європі вона відома і застосовується з 90-х років. Вона знайшла своє місце в школах, дитячих садах , клініках педагогічної і психологічних , майстернях трудотерапії , в центрах реабілітації , установах .

Вправи діляться на групи:

  • Вправи на перетин центральної лінії – готуються до двосторонньої роботи на близькій відстані (письмо, читання і інші навички, що вимагають спритності дрібної моторики), а також до діяльності, що вимагає координації рухів у спорті (велика моторика). Покращують координацію праворуч-ліворуч, вгору-вниз і в обох цих аспектах.
  • Вправи подовжують – допомагають послабити напруження, які накопичуються в м’язах і сухожиллях, які скоротилися через рефлекс стовбура головного мозку, коли знаходився у новій невідомій ситуації, допомагають досягти почуття готовності  звільняючи від напруги.
  • Вправи для активізації і поглиблення постави – допомагають відновити нейронні зв’язки між тілом і мозком, полегшуючи потік електромагнітної енергії через тіло, підтримують відчуття напрямку, концентрації і уваги, активізують кору, направляючи електричну енергію до логічних центрів.

Важливо при введенні: вводити вправи поступово, діє принцип, що починається нова вправа, коли попередні є освоєними. Це вимагає трохи часу, але приносить результати. Тренування повинно супроводжуватися провітрювання кімнати і питтям води. Комплекс вправ гімнастики мозку, запропонований Денісоном :

  1. Загальна схема вправ.
  2. Пити воду
  3. Чергування рухів
  4. Точки на мислення
  5. Положення Coock, а
  6. Вправи на перетин лінії середини.
  7. Чергування рухів
  8. Ледачі вісімки для очей
  9. Слон
  10. Лінива алфавітна вісімка
  11. Метелик на стелі
  12. Колиска
  13. Велосипед
  14. Кручення шиєю

III. Вправи подовжуються

  1. Натискання дзвінка
  2. Сова
  3. Активна рука
  4. Випади
  5. Вільні нахили – з допомогою м’яча
  6. Вигин ноги
  7. Кобра
  8. Вправи енергетичні і поглиблюючі
  9. Шапочка мислителя
  10. Енергетичні позіхання
  11. Діафрагмальне дихання
  12. Окуляри позитиву
  13. Точки заземлення
  14. Точки рівноваги
  15. Точки простору

Участь у заходах цього методу дає можливість більш легкого навчання:

  • зростання розуміння,
  • поліпшення організаційної здатності,
  • покращують сприйняття, візуальну і слухову моторику,
  • поліпшення довго-і короткострокової пам’яті,
  • посилення координації і взаємодії півкуль головного мозку,
  • сприяють розвитку абстрактного мислення,
  • допомагають позитивному настрою і душевній рівновазі.

Мета методу:

  • активізація механізмів природного розвитку,
  • використання природних можливостей навчання (натуральних координації і звичок),
  • інтеграція функцій півкуль головного мозку,
  • інтеграція функцій розвитку мозку,
  • руховий, емоційний і інтелектуальний розвиток.

Метод  психомоторної корекції

 

Метод виник у Франції в 60-ті, донедавна використовувався в Польщі  М. Богданович як метод « Добрий початок». На початку він використовувався для роботи з дислектичними дітьми з порушеним  інтелектом,  з дисгармонійним психомоторним розвитком.

Застосовували  його під час навчальних занять  в дитячих садах.

Цей метод є психомоторною корекцією. Тобто, сприймає відносини між  психічним і руховим розвитком.  Активізація однієї із сфер, сприятливо впливає на сферу іншу. У терапії мова йде про раціоналізацію і гармонізацію  взаємодії моторики і психіки.

Метод – це спосіб впливу на дітей, що страждають аутизмом. Основні фундаменти  не були змінені,  пристосовані тільки програма, вправи та умови, в яких проходить.

У віданні М. Богданович дослідження показали, що цей метод :

  • покращує сприйняття і рухові функції, і їх взаємодію,
  • закріплює латералізаціїю функцій головного мозку ,
  • вчить орієнтації у схемі тіла і просторі,
  • розвиває мову,
  • впливає на емоційні процеси,
  • вчить соціальної поведінки.

Спостерігаючи за дитиною під час занять, аналізуються труднощі у виконуваних завданнях, і виправляються помилки.  З’ясовуються причини і глибина порушень. Цей метод  виконує  функцію додаткової діагностики.

Проведені М. Богданович дослідження на групі дітей з аутизмом,  визначили основні правила, якими повинен керуватися психолог.

  1. Щоб почати терапію методом необхідно досягнення дитиною такого рівня соціального функціонування, який дозволить контактувати хоч з однією людиною.
  2. Терапія буде ефективною, якщо заняття будуть проведені в невеликих 3,4-особових групах.

На кожну  дитину з аутизмом  “випадає” одна доросла людина (наприклад,батько/матір). Заняття ведуть два підтримуючі  терапевти.

  1. Перші місяці роботи приділяється увага на індивідуальні контакти, батьки-дитина.
  2. Участь батьків у сесіях дозволяє продовжувати роботу в домі. Можлива заміна спостережень над поведінкою.
  3. Необхідно винагородити дитину, навіть за мінімальні досягнення, за участь в заходах.

На початку уроку діти пасивні, потім батьки виконують дії їх руками, тілом. Дорослий в якийсь момент може і навіть повинен відмовитися від активності і дозволити дитині  робити роботу.

  1. Спілкуючись з дитиною, необхідно користуватися простими, зрозумілими словами, реченнями. Необхідно усунути зайвий “шум” технічної інформації.
  2. Ви повинні працювати, опираючись на конкретні дії. Користуватися предметами, зображеннями, сенсорними відчуттями. Дитина повинна маніпулювати предметами.
  3. Принцип градації труднощів. Проходить від легких і виконаних фізичних вправ до подальших, більш складних.

Переконуватися щоб не було нудно, не було втоми, перевантаження. Заняття проводиться за  схемою:

  • На початку ввідні вправи. Виконуються орієнтаційно-впорядковані заходи ( вступ музики, збір у шеренгу).

Розвиваючи орієнтацію у схемі тіла діти можуть: вітатися правою рукою, лівою ногою, показувати частини свого тіла  та друзів. Діти вітають один одного в ритм пісні.

– Безпосередньо  Заняття. На цих заняттях складають вправи рухливі ігри, що мають модернізуючий і релаксуючий характер. Наприклад, “..Їде поїзд…” Розробка  по черзі пальців рук ,ніг.

Вправи  опорно-рухові мають за мету навчити  рівноваги і слуху. Вимагають від дитини одночасної участі рук, ніг і вух – ритмічний стук на підлозі, виконання простих вправ в такт музики, малювання героїв пісень.

Ще вправи опорно-рухового апарату, слухово – зорові, є основою даного методу. Працює на картинах і графічних схемах. Діти водять пальцем, поглядом по предмету або картині. При цьому  можуть співати те що чують.

  • Заключні заняття.

На цих заняттях складаються вправи, що розслаблюють. Діти здійснюють м’язове напруження – стискання рук, обіймаючи батька, а потім послаблення контакту.

Обговорення сесії.

  1. Заняття з дітьми, повинні характеризуватися послідовністю, повторюваністю. Введення будь-яких змін може викликати занепокоєння. Схематичність занять сприяє адаптації до ситуації. Дитина може передбачити, що буде відбуватися.
  2. На заняттях слід підхоплювати спонтанну поведінку дитини і реагувати на неї.
  3. Групові зустрічі повинні проходити 2-3 рази в тиждень. Батьки повинні повторювати вправи вдома.

12.Тривалість сеансу, повинна бути адаптована до віку дітей, їх індивідуальних особливостей і можливості до концентрації уваги. Заняття не повинні тривати довше, ніж 45 хвилин.

  1. Під час занять необхідна перерва. Потрібно дозволити природним потребам відпочинку.

Так, проведені заходи спрямовані на:

  • формування почуття власної ідентичності через вивчення частин тіла, імені,
  • диференціацію понять, що визначають простір: над, під, високо, низько, високо, близько, далеко…,
  • формування орієнтації у просторі навколо свого тіла,
  • встановлення контакту з іншими людьми.

З дітьми треба довго працювати, ефекти іноді мало помітні. Однак цей метод не має в собі елементів, які можуть нашкодити.

Комунікаційна система обміну зображеннями

або PECS — це модифікована програма прикладного поведінкового аналізу (ABA) по ранньому навчанню невербальної символічної комунікації. Дана програма не вчить усного мовлення безпосередньо, однак таке навчання сприяє розвитку мови у дитини з аутизмом — деякі діти після початку програми PECS починають використовувати спонтанну мову.

Програма PECS була розроблена Програмою Делавера по аутизму. Навчання системі PECS відбувається в природному  для дитини середовищі, в класі або вдома, під час її  типових занять протягом дня. Навчання дитини такої комунікації відбувається з використанням позитивної поведінкової підтримки, яку називають підхід піраміди. Техніки навчання включають різні стратегії АВА, такі як об’єднання в ланцюг, підказки, моделювання та модифікації навколишнього середовища.

Для правильного впровадження PECS необхідно спеціальне професійне навчання. Зазвичай для такого навчання досить дводенного семінару. Хоча дуже часто програмою керує логопед, корисно, щоб таке навчання пройшли всі без винятку люди, які контактують з дитиною і теж можуть грати важливу роль. Це може включати батьків, шкільного вчителя і тьюторів. Всі ці люди відіграють важливу роль у складанні оптимального словника для PECS і можуть допомогти у створенні нових символічних зображень, які дозволять невербальній дитині розширити свій словниковий запас.

Хто є підходящим кандидатом для навчання PECS?

Навчання PECS не обмежується віком, але для нього існує невелика кількість критеріїв. Таким чином, ви можете запропонувати PECS як п’ятдесятилітнього чоловіка з когнітивними порушеннями, так і дворічній дитині без когнітивних порушень.

По-перше, кандидат для PECS повинен володіти навмисною комунікацією. Це означає, що дитина (або дорослий) повинен усвідомлювати потребу в комунікації будь-якою інформацією з  іншою людиною, нехай навіть у самому обмеженому форматі. Наприклад, дитина (або дорослий), який тягне іншу людину до бажаного предмета, має хоча б зачатки навмисної комунікації. Дитина (або дорослий), який намагається отримати бажане, ніяк не звертаючись і не дивлячись на дорослого, може не мати навмисної комунікації, і йому може знадобитися інший підхід до навчання PECS.

Здатність розрізняти зображення не є необхідним критерієм для навчання PECS. Люди, у яких є розвинені навички розрізнення зображень, можуть домогтися швидкого прогресу на початкових стадіях програми. Деякі діти можуть спонтанно продемонструвати, що вони не тільки можуть розрізняти наочний матеріал, але і прекрасно знають, як можна використовувати зображення для комунікації. Ці люди можуть спонтанно знаходити і приносити своїм батькам і вчителям фотографії або каталоги, щоб повідомити про своїх бажаннях. Такі діти чи дорослі) можуть бути готові до більш традиційного навчання допоміжної комунікації, яке включає більшу кількість різноманітних повідомлень на початкових стадіях.

Хоча стратегія PECS в першу чергу використовується з невербальними людьми, вона також може бути корисна для тих людей, чия мова складається головним чином з ехолалії, а також для людей з не чіткою роздільною промовою або людей з дуже обмеженим  запасом значущих слів і жестів. Потрібно дуже уважно планувати програму з урахуванням усіх сильних і слабких сторін у даного індивіда при освоєнні нового методу комунікації.

Який формат навчання PECS?

Фаза I

Програма PECS починається з навчання в трьох — дитина (або дорослий), який буде передавати повідомлення; людина, яка отримує повідомлення (наприклад, мама або вчитель) і дорослий помічник, який усвідомлено допомагає людині у виконанні цільової реакції.

 

Фаза I програми починається з того, що дорослий показує або демонструє предмет або їжу, яку воліє дитина (або дорослий учень). Коли він або вона починає тягнутися до бажаного об’єкту, помічник допомагає учневі взяти зображення бажаного предмета або їжі. Він або вона за допомогою фізичних підказок допомагає дитині віддати зображення іншій людині, який в цей момент знаходиться в безпосередній близькості від дитини чи дорослого. Фізична близькість дозволяє легко провести обмін. Дорослий, який отримує повідомлення (картинку), нічого не говорить, поки йому не протягнуть зображення. Після потрібного дії одержувач повідомлення вимовляє щось на кшталт: «О, ти хочеш апельсин» (в залежності від того, що зображено на картинці) і дає те, про що її попросили. Під час першої фази прохання включають кілька різних предметів, при цьому люди, що отримують повідомлення, помічники і навколишня обстановка теж повинні змінюватися. Мета цієї фази — домогтися приблизно 80 обмінів протягом дня.

Фаза II

Під час другої фази обмін продовжується, при цьому робляться спроби підвищити самостійність учня. Помічник досі присутній для підтримки обміну. Учень починає самостійно знімати зображення зі сторінки для обміну зображеннями. Від нього вимагається більше фізичних рухів, ніж під час першої фази. Бажано, щоб дитина чи дорослий, який використовує PECS, звик завжди носити книжки з зображеннями з собою і нести за це відповідальність.

Фаза III

Під час третьої фази учень починає сам вибирати потрібне зображення з безлічі картинок, що належать до різних сфер. На цій фазі застосовуються стратегії корекції при неправильних відповідях.

Фаза IV

Під час четвертої фази учень поміщає зображення предмета на смужку для пропозиції, на якій написана фраза «Я хочу», після чого віддає смужку з пропозицією дорослому.

Фаза V

Під час п’ятої фази учень починає відповідати на запитання «Що ти хочеш?» з допомогою смужки з пропозицією. До п’ятої фази учневі не задаються питання, тому що до цього моменту поведінку з обміну зображеннями має стати автоматичним. Якщо адресат повідомлення почне занадто рано ставити питання або використовувати вказівний жест, то це може стати небажаними підказками, що заважають цільовій поведінці.

Фаза VI

Під час шостої фази учень починає відповідати не тільки на питання «Що ти хочеш?», але і «Що ти бачиш?» і «Що у тебе є?» Останні фрази повинні ознайомити початківця користувача комунікації з коментуванням, в той час як перші фази мали справу тільки з проханнями.

 

Які типи символів потрібно використовувати під час навчання PECS?

Зображеннями, які використовуються в програмі, можуть бути фотографії, кольорові або чорно-білі малюнки або навіть невеликі предмети. Символічні зображення Майэра-Джонсона, які зазвичай називають PЕCS, хоча і часто використовуються в якості  матеріалу зовсім необов’язкові для програми. Відбір зображень, їх тип і розмір залежать від індивідуальних особливостей.

 

Обов’язково слідувати всьому протоколу?

Всі опубліковані дослідження про ефективність PECS засновані на програмі, описаної вище. Повністю така програма займає від декількох місяців до декількох років. Проте не всі люди, які кажуть, що вони користуються PECS, проводили традиційну програму. Багато людей використовують обмін зображеннями як засіб комунікації, але не проводять процедури та фази PECS. Багато намагаються проводити цю програму без помічника на ранніх стадіях. Проте такі ситуації не є програмою PECS, хоча для окремих людей вони теж можуть бути ефективними.

Однак якщо перші три стадії проводяться згідно з протоколом, а потім здійснюється перехід до традиційного навчання альтернативної та допоміжної комунікації, то це визнається можливою адаптацією програми PECS.

 

PECS може бути ефективною програмою допомоги для деяких людей з розладами аутистичного спектру, допомагаючи їм знайти більш ефективну комунікацію. Рішення про застосування програми PECS, її будь-які модифікації, доповнення або попереднє складання програми повинні доповнювати і відображати потреби конкретної людини, що освоює комунікацію, і повинні включати всіх учасників лікувальної/навчальної команди.

Send this to a friend

ВІТАЄМО
НА ОФІЦІЙНОМУ ПОРТАЛІ AUTISM.UA
Наша місія, це об'єднання якомога більше людей навколо вирішення проблеми аутизму в Україні. Бо тільки таким чином ми зможемо щось змінити.
Ви вже потрапили до нашого сайту
Не залишайтеся байдужими та не соромтесь, адже невеличка дія з вашого боку може стати саме тим достатнім кроком до досягнення нашої мети.
© 2017 Autism.ua Всі права захищені
Ми гарантуємо, що для забезпечення безпеки ваших особистих даних від втрати і від будь-яких форм незаконної обробки впроваджені всі відповідні технічні та організаційні заходи. Якщо у Вас ваникли будь-які питання, Ви можете відправити їх нам заадресою: info@autism.ua