Асоціація міжнародних і всеукраїнських громадських організацій "CHILD.UA"

Доктор Рената Стефанська-Клар, психолог, склала список правил, які можна розглядати як етичний кодекс в роботі з людьми з аутизмом. Вони  особливо важливі, коли йдеться про визначення безпечних кордонів в терапії аутизму.

 Загальні етично-прагматичні принципи (незалежно від віку):

  1. Жодним чином не нашкодити!
  2. Зменшувати прояви та позбавляти від страждань.
  3. Адекватно допомагати у задоволенні індивідуальних терапевтичних, освітніх та розвивальних потреб. .
  4. Використовувати різноманітні способи, методи і техніки, які враховують можливості й потреби розвитку, а також динаміку змін.
  5. Індивідуалізація підходу для підвищення ефективності терапії, комфорту пацієнта.
  6. Розв'язання проблем, виходячи з унікальності пацієнта й системи, в якій він живе.
  7. Сприяння вираженню та розвитку індивідуального, неповторного потенціалу пацієнта.
  8. Захист, запобігання і забезпечення безпеки пацієнту, його розвитку.
  9. Демонстрація й просування позитивних цінностей, цілей і стандартів, даючи напрямок розвитку пацієнта, викликаючи ентузіазм та надію, дозволяючи його трансгресії.

Деякі правила більш докладно:

  1. Враховувати біологічні відмінності, що проявляються через:
  • рівень індивідуальних відмінностей (темперамент, здібності);
  • рівень можливих біологічних причин та обумовленостей аутизму;
  • рівень супутніх захворювань та інвалідності;
  • взаємодію між цими рівнями.
  1. Працюйте з людиною, а не з симптомами або поведінкою: спілкуйтеся з людиною так, як цього хочете для себе. Використовуйте зрозумілий, але не  обмежений набір засобів спілкування стосовно особи: питайте, погоджуйте, вимагайте, закликайте до самоспостереження, діліться враженнями, пояснюйте свої наміри, обговорюйте та вчіть вести переговори, переконуйте, говоріть про те, що повинно бути зроблено без її згоди і робіть це, висловлюйте задоволення й незадоволення, радість, сум та розчарування, жартуйте, вибачайтеся, просіть, перепрошуйте, насолоджуйтесь, ображайтеся, прощайте, називайте ці стани й пояснюйте, що вони означають.
  2. Враховуйте біографічну безперервність людини, тобто потрібно зіставляти минуле, сьогодення й майбутнє; пам'ятаючи про те, якою особа була раніше, працюйте в самій наближеній до її розвитку зоні, а також випереджайте думками поточний етап, для найшвидшого його проходження і отримання майбутніх результатів. Це не тільки полегшить вашу роботу, але й дозволить людині, з якою ви працюєте, побудувати стабільну орієнтаційну систему про себе стосовно світу і змін, які в ньому відбуваються. Знання, засновані на автобіографічній пам'яті - "суха" інформація про себе, відіграє меншу роль у регулюванні поведінки, ніж впорядковані за часовою шкалою, зрозумілі для суб'єкта особисті спогади з коротким коментарем.
  3. Не обмежуйте майбутні результати методами, які дають швидкі ефекти, але не стимулюють розвиток, або навіть блокують його. Наприклад, створюючи жорсткі звички або створюючи тривожні реакції тощо.

Джерело

Читайте далі на AUTISM.UA: Кодекс гніву, як їм користуватися