- Шульженко Діна Іванівна розповіла про те, що на вересень буде створена Кафедра інклюзивної освіти і психолого-педагогічної корекції аутизму. Це буде поки що заочна форма. Педагоги або психологи, які отримали ступінь бакалавру по іншій спеціальності можуть закінчити магістратуру та отримати спеціалізацію фахівця з РАС. «Це концептуальна перемога. Тому що ми хочемо говорити не тільки про освітню інклюзію, але і про соціальну». Діна зазначила, що буде запрошувати викладати фахівців, які працюють з дітьми з аутизмом.
- Карачевський Андрій Борисович розповів, що 27 грудня 2017 року Кабінет затвердив план розвитку Концепції розвитку і до його створення було залучено багато громадських організацій та установ. В березні пройшла національна консультація щодо плану заходів і зараз йде узгодження в середині МОЗ з фінансистами, юристами і т.д. Після редагування плану заходів щодо виконання Концепції розвитку охорони психічного здоров’я він буде опублікований на сайті МОЗ для громадського обговорення. Основна ідея концепції – це не тільки психіатрична допомога, це і профілактика, інформування, навчання та лікування, повернення людини до активного соціального життя. В процесі обговорення прийшли до висновку: учасникам платформи будуть вислані напрацьовані документи щодо плану заходів Концепції охорони психічного здоров’я в Україні до 2030 року, буде надана електронна пошта, куди можна присилати пропозиції щодо плану розвитку і щоб платформа «Україна, дружня до аутизму» стала координатором зв’язку між МОЗ та громадськістю.
- Кравченко Раїса Іванівна проаналізувала закони Мін.Соц.політики, в тому числі закон про «Основи соціальної захищеності для осіб з інвалідністю».
[caption id="attachment_6206" align="alignleft" width="315"]
На фото доповідає Кравченко Р.І.[/caption]
Люди з аутизмом не зазначені ні в законі, ні у визначенні інвалідності. В наших законах досі є таке поняття як «міра втрати здоров'я», коли у світі - функції і дисфункції. Якщо закон про реабілітацію осіб з інвалідністю точно визначений згідно з конвенцією ООН, то цей закон дає інше визначення, в ньому немає ключових пунктів для людей з аутизмом та інтелектуальними порушеннями, такі як включення в суспільство та ін. Також Раїса Іванівна розповіла, що в Україні є 39 000 осіб, що є недієздатними. З 10 червня вводяться 2 інновації - при визначенні недієздатності людина повинна бути присутня на суді, і по-друге - суддя повинен визначити термін недієздатності до 2 років. (Такі рекомендації ООН і дуже довго цього домагалися). Але що робити вже з 39 000 людьми, які вже є не дієздатними зараз!? Як продовжувати термін опіки! Також Раїса Іванівна запросила 19 червня усіх присутніх на захід, присвячений наступній програмі соціального партнерства Громадської Ради соціальної політики, де можна внести свої пропозиції.
- Ольга Набоченко, експерт з інклюзивної освіти МОН почала свою доповідь зі статті 19 Закону «Про освіту», який гарантує інклюзивну освіту і гарантує право дітей на інклюзивну освіту. Якщо у батьків виникає бажання віддати дитину в інклюзію, освітній заклад має створити умови для навчання дитини. Також це визначено в законах: «Про дошкільну освіту» - стаття 12; в законі «Про середню освіту», який зараз діє: Стаття 3; «Про вищу освіту» - стаття 33. Міністерство готує зміни в законі «Про дошкільну освіту», «Загальну Освіту» та інш. Розповіла про те, що створюються НРЦ та ІРЦ, і наразі існують проблеми з їх створенням лише в Донецькій, Луганській і Одеській області. Звернула увагу на те, що зараз йдуть важливі громадські обговорення, в яких кожен може взяти участь.
- Силовий Юрій Ігорович говорив про важливість впливу медіа, про те, що люди бояться людей з психологічними порушеннями та особливостями розвитку.
- Лілія Дробіт (керівник програми «Амбулаторій аутизму», асистент кафедри корекційної педагогіки та інклюзії в ЛНУ ім.Франка) надала інформацію щодо оцінювання та діагностики дітей, спираючись саме на наявні компетенції дитини, виявлення зон найближчого розвитку та визначення обсягу необхідної допомоги. Саме Львівський національний університет імені Івана Франка отримав перше Державне замовлення щодо розробки індивідуального маршруту дитини, що буде поєднувати в собі карту як для дитини з особливими освітніми потребами, так і для батьків та вчителів. Маршрути розроблятимуться як для дошкільнят так і для дітей шкільного віку а також для дорослих, які потребують індивідуальної програми розвитку та освітньої програми. ІРЦ також будуть задіяні в розробці цих індивідуальних програм. Маємо надію, що скоро індивідуальний маршрут дитини побачить світ.
- Мусієнко Ольга, (Голова Благодійного фонду «Альтернатива. Гармонія») зазначила, що зараз інклюзія в школі може відбуватися за рахунок дітей, що знаходяться поруч, або за допомогою асистента дитини. Фахівців не вистачає, а діти потребують допомоги зараз. У Законі «Про освіту» в статті 27, учасниками освітнього процесу є батьки дітей, або опікуни та асистент дитини. У статті 36 йдеться про права та обов'язки дітей, батьки яких можуть бути залучені самі і можуть залучити асистента дитини.
- Козуб Лариса, керівник громадської організації «Центр соціальної допомоги« Дорогою добра» звернула увагу учасників на те, що існує категорія дітей зі складними вадами розвитку, для яких більш ефективним є навчання і отримання освіти в межах спеціальних шкіл і навчально-реабілітаційних центрів. В результаті дискусії Ларису Козуб уповноважили бути контактною особою з Міністерством з питань спеціальних шкіл і НРЦ.
- Звернути увагу на потребу адаптації сучасних ефективних, апробованих світових корекційних і реабілітаційних методик до відповідних програм спеціальної школи, такі як: Сенсорна інтеграція, звукотерапія, томатіс, методики альтернативної комунікації для невербальних дітей, поведінкової терапії, Денверська модель корекції, ерготерапія, Floortime, Son-rise, Teаch тощо.
- Розробити вимоги до компетенцій фахівців, додати позиції щодо забезпечення комплексного мультидисциплінарного підходу та узгодженості дій команди фахівців, які здійснюють освітні, соціальні та реабілітаційні заходи в межах виконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, що формують єдиний план розвитку особи з інвалідністю.
- По питанням соціалізації та інтеграції дітей із складними порушеннями: викликає занепокоєння пункт 37, де вказано, що спеціальна школа може забезпечувати індивідуальну освітню програму для учня шляхом розробки педагогічними працівниками та затвердження педагогічною радою закладу, за умови наявності необхідних для цього ресурсів. Це право не гарантується, а виконується за необхідності. Як відомо, діти з поведінковими порушеннями, РАС, мають труднощі з поведінкою і потребують інтенсивної корекційної роботи та поведінкової терапії. Для того, щоб досягти ефективного включення в систему навчання і в подальшому здобувати освіту колективної форми навчання в класі, часто необхідно пройти додатковий етап індивідуальної форми навчання.
- Надважливим є створення груп денного перебування, денної зайнятості для дітей, яким рекомендована індивідуальна програма навчання, адже крім здобуття освіти необхідним є розвиток соціальних навичок, вміння працювати у групі, спільні групові види діяльності.
- Важливим напрямком роботи НРЦ має стати формування трудових напрямків (працетерапія). До структурних підрозділів НРЦ варто включити напрямок трудової реабілітації (трудові майстерні, де створюються можливості для засвоєння майбутнього фаху з використанням відповідного обладнання .
- Передбачити можливість включення до закладів або груп денної зайнятості молодь, яка здобула освіту, втім через важкі комплексні порушення в подальшому не спромоглася продовжити освіту, працювати, самостійно забезпечувати власні потреби і фактично залишилася за межами суспільних відносин.
- Передбачити залучення батьків до співпраці, надання батькам чи законним представникам, за вимогою, методичних порад та інформації про стан виконання програми щодо особи з інвалідністю.
- В кінці запропонованого проекту відсутній розділ, який регулює контроль за діяльністю організації в межах визначених повноважень відповідних контролюючих органів. Слід розробити та визначити форми контролю якості послуг, що надаються, здійснення контролю результатів реабілітації. щорічний контроль результативності корекційних та реабілітаційних заходів проводити з внесенням обсягів і результатів наданих послуг до особової справи.
- Додати останнім розділом Контроль за діяльністю. Наприклад: Державний контроль за діяльністю НРЦ здійснюють Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України, Державна інспекція навчальних закладів при Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту України, Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою і наукою, органи державної санітарно епідеміологічної служби тощо.