МОЗ оприлюднив два документи для громадського обговорення щодо змін до перебування дітей у будинках дитини. У жодному разі не йдеться про повне закриття таких закладів.
В Україні існує 751 заклад інституційного догляду та виховання дітей. З понад ста тисяч дітей, які перебувають у таких закладах, тільки 8% мають статус дітей-сиріт.
38 із таких закладів належать до сфери управління МОЗ – це будинки дитини, в яких живуть діти до 3 років. На кінець 2017 року тут перебувало 2644 дитини, з яких 1410 – сироти і ті, які залишились без батьківського піклування, та 1234 – діти, які мають батьків
Діти мають рости у сім’ях – це ключовий аспект трансформації системи. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки передбачає перехід на систему, що забезпечить догляд і виховання дитини в сім’ї або наближеному до сімейного середовища.
ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ БУДИНКІВ ДИТИНИ:
- До 2020 року будинки дитини будуть працювати у звичному режимі, а паралельно проводитиметься необхідна підготовка, щоби усіх дітей, від яких відмовилися батьки, влаштувати у сім’ї.
- З 2020 року дітей не влаштовуватимуть до будинків дитини, а держава і громада буде здійснювати всі заходи, щоби зберегти можливість проживання та виховання дитини з рідними батьками, а також допомогати їм у складних життєвих обставинах. У виключному випадку діти будуть направлені до патронатної або прийомної сім’ї чи сімейного будинку дитини.
- Діти зможуть жити у будинках дитини до 2023 року.
- До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Ці центри надаватимуть допомогу усім дітям, незалежно від їхнього соціального статусу та віку.
Зараз від моменту направлення дитини в реабілітаційний центр до початку лікування проходить близько року – втрачається цінний час, стан дитини погіршується, а через це реабілітація проходить довше і не так результативно порівняно з тим, якби дитина почала отримувати допомогу одразу після виявленння проблеми. А реабілітаційних та паліативних центрів в Україні критично не вистачає.
Наразі держава надає паліативну допомогу дітям на рівні відділень лікарень. Цього ресурсу недостатньо, адже за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), паліативної допомоги в Україні потребують до 70 тис дітей. У новостворених центрах допомогу надаватимуть дітям в обов’язковій присутності батьків або людей, які їх замінюють, тобто на інтернати ці заклади не перетворяться.
Долучайтесь до обговорення та надавайте свої пропозиції:
- Проект до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18 травня 1998 року № 123» Цей Проект наказу МОЗ ініціює скасування Типового положення про будинок дитини з 01 січня 2020 року.
Зауваження та пропозиції приймаються Медичним департаментом МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601) або електронному вигляді на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Контактна особа: Волосовець Ірина Петрівна.
- Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» А цей Проект постанови Кабінету Міністрів України - це майбутня правова основа для створення центрів, що надають реабілітаційні та паліативні послуги дітям
Зауваження та пропозиції приймаються Медичним департаментом МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601) або електронному вигляді на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Контактна особа: Волосовець Ірина Петрівна.
Джерело: http://moz.gov.ua/