Що таке виконавча функція?

Ви працюєте з дезорганізованим, негнучким, імпульсивним учнем який не вміє планувати або вирішувати проблеми? Вашому учневі може бути нелегко досягати успіхів в школі, виконувати домашні обов'язки та належним чином взаємодіяти в професійному та громадському середовищі - це не через відсутність зусиль або прагнень до успіху, а можливо говорить про відсутність навичок виконавчої функцій (ВФ). Ось деякі з основних компонентів ВФ:

• Гнучкість:здатність змінювати свою думку і вносити необхідні зміни до своїх планів.
• Вирівнювання емоцій:здатність самостійно регулювати власні емоції та уникати великих коливань настрою.
• Контроль над імпульсивністю: здатність керувати імпульсами, такими як очікування своєї черги в розмові.
• Планування та організація: вміння планувати і відстежувати час і ресурси, щоб робота була закінчена вчасно.
• Вирішення проблем: вміння розпізнавати проблеми, які потребують вирішення, генерувати альтернативні рішення, вибирати одне рішення і оцінювати результат.

Дефіцит ВФ може негативно вплинути на успіхи в школі, дома, в громаді та на роботі. Незважаючи на те, що багато педагогів пов'язують дефіцит навичок ВФ з учнями з аутизмом, реальність полягає в тому, що багато типових дітей молодшого віку, підлітків та молодих людей мають складнощі з виконавчим функціонуванням. Ці навички розвиваються до двадцяти років. Крім того, вважається що деякі клінічні стани, такі як порушення функції уваги, розлади в наслідок розумової інтелектуальної недостатності, нав'язливих станів, розладів соціальної комунікації, синдрому Туретта, травми головного мозку, тривожності та депресії включають компоненти дефіциту ВФ.  

Що може бути зроблено?

Хороша новина полягає в тому, що існує цілий ряд практик базованих на фактах, які можна ефективно впроваджувати в різних умовах із учнями усіх класів, для покращення навичок ВФ. Крім того, батьки можуть використовувати ці стратегії в домашніх умовах. Багатьом корисним стратегіям можуть навчитися абітурієнти з дефіцитом ВФ, які вступають до вищих навчальних закладів, або випускники, які влаштовуються на роботу. Самостійне навчання учнями цим стратегіям також може призвести до поліпшення поведінкових результатів та збільшення саморегуляції. Нижче наведені наступні стратегії від складної поведінки до компетентних ВФ:

Гнучкість: візуальний масштаб

Для людей, які мають конкретне мислення та труднощі із гнучкістю, може бути використаний візуальний масштаб. Це  інструмент самоконтролю та візуальної підтримки для демонстрації того, що завжди існують різні рівні поведінки або концепцій (наприклад, рівень голосового повідомлення, рівень тривоги, фізичної близькості або особистого простору,які представлені візуально, що вказує на високий рівень проти низького рівня, занадто близько або занадто далеко) і повідомлення про бажану зміну поведінки.

Вирівнювання емоцій: карта вибору

Надання можливості людям, які мають труднощі з емоційністю, зробити власний вибір, може зменшити вибух гніву та  дозволить їм себе контролювати. Вибір часто стає більш ефективним коли надається візуальна підтримка або карта вибору через яку надається конкретний сигнал. Іншими словами, карта наочно підказує вибір між двома видами діяльності (наприклад, створити  презентацію або плакат, використати на вибір два варіанти  матеріалу, два місця, або дві поведінки: наприклад, заспокоїтися сидячи в кріслі або застосувати коротку прогулянку). Карта забезпечує вибір між кількома альтернативами, прийнятними як для дорослого, так і для дитини, вона може бути використана в школі, дома, в спільноті.  

Контроль  імпульсів: пізнавальні сценарії

Пізнавальний сценарій надає конкретні вказівки щодо поведінки в певній ситуації. Пізнавальний сценарій може бути візуальним сигналом, який спонукає індивіда до очікуваної поведінки у певній ситуації. Одним з прикладів такого сценарію, який можна використати дома, є сценарій який окреслює очікувану поведінку на сайтах соціальних мереж. Наступний  сценарій в соціальній мережі Facebook містить високі очікування щодо доброго, шанобливого та безпечного поводження.  

Планування/організація: карта проєкту

Багато учнів з дефіцитом ВФ мають складнощі коли планують та визначають пріоритети для довгострокового проєкту. Наприклад, деякі учні не можуть зрозуміти, що потрібно вчасно вжити якихось заходів, щоб своєчасно завершити проєкт. Карта проєкту - це стратегія, яка використовує аналіз завдань, календар та нотатки, для того щоб організувати та спланувати кроки, необхідні для виконання складного багатоетапного проєкту. Цей процес починається з визначення яким буде результат проєкту (чи це презентація PowerPoint, чи реферат), ці записи потрібно занотувати. Потім за допомогою мозкового штурму визначаються кроки виконання проекту. Кожний крок-завдання записується на окремий маленький листочок з наліпкою, на всі кроки призначаються дати які  записуються унизу кожного листочка. Нарешті листочки з кроками приклеюються послідовно один під одним на аркуші зі стовпчиками "Не розпочато», «Виконується» «Виконано». Під час виконання проекту листочки переносяться зі стовпця в стовпець, з метою переміщення усіх листочків -завдань у стовпчик «Завершено» до дати, вказаної унизу останнього завдання. Для групових завдань різнобарвні нотатки можна призначити різним членам групи, щоб вони легко вишукували завдання, за які  несуть відповідальність.  

Вирішення проблем : карта дій

Для того щоб навчитися ефективно вирішувати проблеми, багато людей з дефіцитом ВФ потребують підтримки від інших. Це включає в себе знання про те що виникає проблема, яку потрібно вирішувати, визначення можливих шляхів вирішення проблеми, визнання всіх можливих результатів рішень (і як ці результати можуть вплинути на інших) та вибір найкращих можливих рішень. Матая та Оуенс розробили просту, але ефективну модель для навчання тому як вирішувати проблеми. Процес спонукає  індивіда виявити проблему, а потім працювати з кількома альтернативами для її вирішення, зокрема, "Обговорити та піти на  компроміс», «Дозволити проблемі але йти далі»  «Шукати допомоги від дорослого»  і  «Дозволити проблемі турбувати». Представлена нижче візуальна карта може бути індивідуалізована для задоволення потреб конкретної особи. Така підтримка та мета-пізнавальні стратегії, дозволять учням які мають дефіцит ВФ, збільшити їх гнучкість, зберігати емоційний рівень, контролювати свої імпульси, ефективно планувати і вирішувати проблеми в різних умовах. Незважаючи на те, що дефіцит ВФ може сильно вплинути на поведінку, яка призводить до стресу та тривожності як учнів, так і у дорослих, ВФ набуваються шляхом практики. Крім того, особи, які мають дефіцит ВФ, можуть навчатися самостійно використовувати стратегії, що призведе до саморегулювання та сталого поліпшення. 

Джерело