Про способи зменшення адаптивного стресу у дітей. Поради та рекомендації для батьків. Автор Ева Зеліньська (Ewa Zielińska).

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку на початку навчального року часто гостро сприймають адаптивний період. Їм не допомагають заспокоєння типу «скоро прийду». Ці слова означають для дитини одне – попередження перед  чимось новим та небезпечним. Дитина плаче та тягнеться до батьків зі словами: «не залишай мене». Старші діти так само переживають розставання з близькими, але не показують своїх переживань так гостро як менші. Вони сповнені тривоги, міцно тримаються за руки батьків і намагаються керувати своїми емоціями. Але дитячий стрес можливо зменшити.

·        Будьте послідовними

Батьки повинні бути впевнені, що похід дитини в дитячий садок є гарним рішенням, як для них, так і для дитини. Не можна в присутності дитини аналізувати, розглядати, обговорювати  який садок є хорошим, а який, – поганим, обговорювати вихователів. Якщо ви хочете, щоб дитина прийняла ваше рішення, не можна демонструвати їй свої вагання та сумніви. Якщо спитати трирічну дитину: «Чи хочеш  ходити в дитячий садок? » Ви ризикуєте отримати відповідь – «Не хочу». Тому треба розуміти, що тільки ми, дорослі, вирішуємо такі питання. Дитину треба привчати до думки про дитячий садок і терпляче пояснювати: «Мама ходить на роботу, тато теж ходить на роботу, сестра ходить до школи.» Прийняте рішення повинно бути послідовно реалізоване.

·        Налаштуйте дитину позитивно на дитячий садок.

Говоріть малюкові про садок тільки позитивні речі. Наприклад, так: «у дитячому садку граються різними іграшками. Вихователька роздивляється з дітьми книжки, читає вірші, будує з кубиків вежі й гаражі для автомобілів. У дитячому садку дуже весело, там багато дітей.»   

Буває так, що батьки не справляючись з дітьми в різних ситуаціях, лякають дитячим садком і вихователем, кажучи: «ось  підеш у садок,  вихователька  навчить тебе їсти все», «от побачиш, як підеш в дитячий садок - сам будеш прибирати іграшки й ніхто тобі не допоможе». Ефект такого залякування миттєвий, - дитина заспокоюється і слухається дорослого. Тільки в той момент, коли потрібно залишити під наглядом третьої особи в чужому місці, дитина згадуючи ті загрози з усіх сил обороняється, тому що ті «обіцянки» сприйняла  серйозно. Такі зауваження дитина пов‘язує із вчителькою та дитячим садком. Це викликає додатковий стрес, ускладнює контакт з  вихователем і посилює тривожність.    

Добре також говорити дитині, хто буде відводити її до садка, а хто буде забирати. Намагайтеся не запізнюватися, адже для дітей в період адаптації кожна хвилина – вічність.

·        Навчайте самостійності

Для того, щоб стрес від адаптації звести до мінімуму слід подбати про те, щоб дитина (в міру своїх можливостей) сама собі допомогла в таких ситуаціях, як: повідомлення про фізіологічні потреби, самообслуговування в туалеті, одягання, сидіння під час їжі за столом.  Дитина зможе це зробити, якщо самостійно виконує це вдома. Тому в перші дні перебування дитини в дитячому садочку слід дбати про зручний вільний одяг, що не вимагає застібання ґудзиків, ременів на штанцях, шнурування взуття тощо. Добре разом з дитиною вибрати речі, які вона в перший раз візьме з собою в дитячий садок (змінні речі, капці), улюблену іграшку, яка допоможе їй пережити адаптацію.

·        Не створюйте атмосферу поспіху, лише обережно та впевнено прощайтеся з дитиною

Не бажано приводити дитину в дитячий сад в останній момент, поспіх під час переодягання вводять дитину в стан тривоги та збудження. Поспішаючи, у нас немає часу ні на посмішку, ні на похвалу. Коли ми самі весь час їх роздягаємо, кладемо одяг у шафу, нічого дивного не має в тому, що діти самостійно не виконують цього.

Прощання з дитиною має бути чутливим, але коротким. Не слід запитувати дитину: «Чи можу я йти? Швидше переодягайся, тому що я зараз йду». Не всі діти мають відчуття часу, тому запевнення типу: «Я за тобою прийду, ... хвилинку побудеш і я повернуся, ... я йду в магазин, щоб щось купити» - не мають для малюка ніякого значення. Безумовно, краще сказати так: «я прийду за тобою після сну» або «як з'їси підвечірок я буду чекати тебе в роздягальні». Така інформація для дитини зрозуміла. Важливо тримати своє слово, це дає дітям відчуття безпеки та впевненість в тому, що батьки прийдуть. Діти з порушеним почуттям безпеки драматично розстаються зі своїми близькими та відчувають тривогу набагато довше.

·        Привчайте  дитину до дитячого садка поступово

Маленькі діти швидко втомлюються від надлишку вражень і шуму. Тому їх слід підготувати, поступово збільшуючи час перебування в закладі дошкільної освіти. Треба пам'ятати про те, що настане такий день, в який дитині доведеться зостатися довше, переодягнутися і лягти в перший раз на тиху годину.

·        Улюблена іграшка допоможе пережити важкий час

Дитині буде легше пережити розставання з батьками, тримаючи свою власну іграшку. Слід пам'ятати про те, щоб не залишати в кишені дитини крихітних іграшок, які  легко можна проковтнути. У дитячий садок також не слід приносити привабливі та коштовні іграшки. Вся увага виховательки зосереджена в першу чергу на дітей та вона не може стежити за іграшками. Якщо в групі з'являється дуже приваблива іграшка, всі діти захочуть з нею погратися в один і той же час. Тоді можуть виникнути конфлікти, а маленьким дітям важко зрозуміти слова : «Почекайте, або коли Катруся пограється, тоді ти зможеш пограти…»

·        Приділіть дитині більше часу, ніж зазвичай

З перших днів перебування дитини в дитячому саду - це складний період для батьків і дітей. Тому треба в цей час приділяти дитині більше часу, ніж зазвичай.

Запитайте: «Що ти робив (-ла) сьогодні в садку? З ким грався (-лася)? Як звати твого друга?»

Питання по типу «Що ти сьогодні було на обід?» мають значення лише для батьків, а не для дитини. Тому, будь ласка, не дивуйтеся, що дитина не завжди може на них відповісти. На ці та інші питання Вам відповість вихователька.

У розмові з дитиною необхідно зробити наголос на самопочутті, взаєминах з однолітками дізнатися чи було їй весело, цікаво. У цей непростий час, необхідно виявляти до дитини особливий інтерес, любов та ніжність. Частіше, ніж зазвичай потрібно обіймати, висловлювати задоволення від маленьких досягнень, але не слід нагороджувати, купуючи кожен раз чергову іграшку або цукерку.

·        Спілкуйтеся з вихователем(-ою) та асистентом дитини

Діти, повертаючись із дитячого садка найчастіше розповідають про різні події, які мали місце в дитячому садку. Слухайте уважно, але не коментуйте, не повчайте. Поговоріть з вихователькою (-ем) та/або асистентом дитини, якщо деякі факти та події, викликають у вас сумніви або здаються вам неправдоподібними. У деяких дітей є своєрідна уява і фантазія. Вихователь(-ка) надасть вам інформацію про дитину, її розвиток, успіхи, проблеми освіти та поведінку. Це допоможе у встановленні причин та єдиного порядку дій. Співпраця з вихователем та асистентом дитини, заснована на взаємній довірі принесе очікувані результати.

 Як молодшим дітям, так і старшим важко адаптуватися до нових умов. Сподіваємося, що ці поради допоможуть вам пережити цей непростий для всіх час.