Соціальна тривожність дітей найчастіше виникає між другим роком життя та молодшим шкільним віком. Характеризується постійною або рецидивуючою тривогою до незнайомих дорослих та/або однолітків при нормальному емоційному зв’язку з батьками. 

Поведінку дитини із соціальною тривожністю можна спостерігати в середовищі дитсадка та школи під час контактів з невідомими людьми. Тоді дитина може бути надмірно стурбованою та зосередженою на собі, відчуває примусові соціальні контакти, часто плаче, ухиляється, уникає спонтанних висловлювань.

Страх перед розлученням

Дитина реагує сильним страхом в ситуації розлучення з батьками, до яких вона дуже прив'язана. Дитина хвилюється про долю батьків, передбачає катастрофи, нещасні випадки, втрату батьків і навіть їх смерть. Уявляє хід подій, які призведуть до катастрофи. Для повного контролю ситуації та запобігання катастрофи включає механізми, які б перешкоджали її розлученню з батьками. Іноді страх триває не лише в момент розлучення, але й продовжується протягом всього дня. Ось опис поведінки зі страхом розлучення в садку та школі:

• дитина говорить про свої страхи. Наприклад про те, що батьки більше не повернуться, що її ніхто не забере з закладу освіти;
• запитує чи не помруть її батьки, або не стане з ними щось поганого;
• багаторазово протягом дня дзвонить батькам або просить вчителів, щоб вони це зробили;
• каже, що може більше не побачити своїх батьків, тому що з нею самою щось станеться, наприклад, загубиться або буде викрадена;
• часто відсутня в школі, або зменшує в ній перебування (спізнюється, раніше покидає заклад);
• просить батьків залишитися в школі у той час, коли вона на уроках;
• відмовляється від поїздок на шкільні екскурсії або погоджується тільки у супроводі батьків;
• протягом навчального дня говорить про те, що відчуває себе нещасною, не грається на майданчику з іншими дітьми або поводить себе нетипово;
• в момент розлуки з батьками  реагує плачем, злістю, апатією. Тримається міцно за батьків обов'язково хоче багато раз попрощатися або ще поговорити.  

ПОРАДИ  БАТЬКАМ 

Коли ви залишаєте свою дитину з аутизмом в дитячому садку або в школі спробуйте зробити наступне:

1. Якщо ви збираєтеся залишити дитину завчасно організуйте зустріч з новою людиною або прийдіть раніше в нове місце. Якщо для дитини це абсолютно новий досвід, потрібно застосувати стратегію поступового віддалення – залиште  дитину на 10 хвилин з довіреною особою і поверніться  точно в обіцяний час. Потім поступово збільшуйте час своєї відсутності ще на кілька хвилин відповідно до темпу, з яким дитина звикає до нього.
2. Використовуйте чутливість нюху дитини. Помістіть кілька крапель своїх духів, лосьйону чи іншого косметичного засобу на внутрішній частині коміру дитини. Це дозволить дитині відчути, що ви близькі в будь-який час доби. Ви також можете дозволити їй взяти вашу сорочку або светр на яких був ваш  запах. (Прим.ред. якщо у дитини чутливість до запахів викликає збудження або дратівливість – будьте обережні).
3. Створіть невеликий альбом з малюнками, що зображують розлад дня: пробудження, сніданок, похід до садочка (школи), заняття (уроки), повернення додому, вечеря, сон. Дитина може мати такий візуальний розклад у своїй шафі або носити в рюкзаку та заглядати в нього, коли вона відчуває страх.
4. Якщо у вашої дитини є улюблений персонаж з мультфільму або книги, розкажіть їй про те, як би він впорався протягом дня в садку (школі). Що б зробив  улюблений  персонаж  мультфільму? Можливо, він склав би список приємних  занять в садку (школі).  Можливо слід розповісти історії в яких би  він проявив  мужність, наприклад, про те, як їхав би на автобусі, або спав на двоярусному ліжку.
5. Улюблена іграшка може бути підтримкою протягом дня.
6. Слідкуйте за тим, щоб дитина щодня їла сніданок. Занепокоєння сильніше проявляється у дітей, які голодні, втомлені, хворі або засмучені.
7. Не пошуткувуйте над дитиною! Не намагайтеся переконати дитину використовуючи "дорослу" логіку.

Хоча цей досвід може бути для вас важким і болючим, пам'ятайте, що більшість сімей проходить через цей етап успішно. Однак, якщо страх вашої дитини, здається вам надмірним, триває набагато довше чи заважає у повсякденних справах, їжі або сні, варто уважніше подивитися на нього. Поговоріть з вихователями або вчителями, щоб визначити, що викликає цю проблему. Якщо ваша дитина під час прощання  має такі симптоми як панічні атаки, нудота і блювота  варто звернутися до лікаря. 

Джерело 

Читайте далі на AUTISM.UA: Про способи зменшення адаптивного стресу у дітей